Уточнення податку на прибуток через запроваджені пільги з плати за землю та податку на нерухомість

Помилки не було, тому і виправляти нема чого

Розрахунок податку на прибуток базується на даних фінансової звітності і бухгалтерського обліку. Таким чином, уточнювати декларацію з податку на прибуток за 2022 рік потрібно в тому випадку, якщо внаслідок уточнення плати за землю і податку на нерухомість в бухгалтерському обліку і фінзвітності також потрібно уточнювати показники 2022 року.

Якщо підприємство виправляє помилку, допущену при складанні фінзвітів у попередніх роках, і така помилка впливає не нерозподілений прибуток (непокритий збиток), виправлення здійснюється шляхом коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року. Такий порядок передбачений п. 4 НП(С)БО 6.

Поряд з цим, підприємства можуть подавати уточнену фінзвітність з метою виправлення самостійно виявлених помилок (див. ч. 6 ст. 14 Закону про бухоблік).

Підкреслимо – в такому порядку виправляють облікову помилку. Тобто, це така дія, яка мала бути зроблена підприємством за наслідками 2022 року і не була зроблена, свідомо чи несвідомо. 

Але в даній ситуації підприємство не припускалося помилки. Адже Закон №3050, яким встановлено «воєнні» правила несплати плати за землю та податку на нерухомість, набув чинності 06.05.2023 р. У 2022 році таких правил не існувало. 

Встановлені Законом №3050 правила несплати почали діяти у 2023 році. Тому, на наш погляд, уточнення плати за землю і податку на нерухомість відображають у 2023 році і вони стосуються фінансових показників саме 2023 року.

Це означає, що відсутні підстави для уточнення показників декларації 2022 року. Це також означає, що відсутні підстави відображати в бухобліку уточнення плати за землю і податку на нерухомість, як виправлення помилки.

Схожий висновок перегукується з особливостями відображення в бухобліку господарських операцій, на які несвоєчасно отримані первинні документи (див. далі).

Облік в разі несвоєчасного отримання первинних документів

Згідно з пп. 2.5 Положення №88, якщо правилами документообороту підприємства передбачена можливість відображення господарської операції, щодо якої на момент закінчення складання регістрів бухгалтерського обліку за звітний період від контрагента у терміни, встановлені законодавством, не отримано первинного документа, підставою для перенесення інформації про таку господарську операцію до регістрів бухгалтерського обліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг. 

Господарські операції, наведені у внутрішньому первинному документі (акті), оцінюються в порядку, визначеному національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.

Відповідно до пп. 3.4 Положення №88, у місяці надходження від контрагента первинного документа щодо господарської операції, інформація про яку в минулих звітних періодах була перенесена до регістрів бухгалтерського обліку згідно з внутрішнім первинним документом (актом), до регістрів бухгалтерського обліку за звітний період переноситься інформація про таку господарську операцію, при цьому її обсяг зазначається шляхом коригування на суму різниці між оцінкою такої господарської операції за внутрішнім первинним документом (актом) та первинним документом, отриманим від контрагента.

З наведеного випливає, що якщо за звітний період підприємство несвоєчасно отримало первинний документ, воно може відобразити господарську операцію у звітному періоді на підставі внутрішнього акту, за умови, що такий порядок передбачено правилами документообігу підприємства. А в періоді, коли документ буде отримано, підприємство допроводить різницю між внутрішнім актом і отриманим первинним документом. Тобто, підприємство не проводить таку операцію, як виправлення помилки.

Така ситуація, повторимося, перегукується з даною нами ситуацією. Вона схожа до даної нами. Тож це додаткове підтвердження, що в травні 2023 року підприємство має допровести різницю щодо податків. Виправляти минулий період немає підстав.

Розглянемо тепер іншу думку

Існує інший погляд на таку ситуацію, за яким підприємство має відобразити коригування податків в порядку, як виправлення помилки минулого року, та уточнення декларації з податку на прибуток минулого року.

На користь цієї думки наводять такі аргументи:

По-перше, згідно з ст. 4 Закону про бухоблік, одним з принципів бухобліку та фінзвітності є принцип нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

По-друге, згідно із ч. 5 ст. 9 Закону про бухоблік господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Прибічники такої думки вважають, що якщо у 2023 році уточнюються нарахування податків за 2022 рік, то і в бухгалтерському обліку, фінзвітності такі уточнення мають відноситися до 2022 року. У такому разі потрібно уточнювати і декларацію за 2022 рік.

На наш погляд, така думка помилкова. Адже, як зазначалося вище, правила несплати податків за 2022 рік набули чинності з 06.05.2023 р. У 2022 році таких правил не було. Тому всі господарські операції, які виникають у зв’язку з виконанням таких правил, мають відображатися у 2023 році, як операції, що мають відношення до фінансових показників 2023 року.

 ***

Отже, ми маємо дві думки щодо одного питання. У такому випадку ми радимо підприємству звернутися до Мінфіну для отримання консультації. Адже в Україні регулювання питань методології бухгалтерського обліку віднесено саме до відання Мінфіну (див. ч. 2 ст. 6 Закону про бухоблік). Як направити звернення, можна прочитати на сайті Мінфіну тут.

Разом з цим, можна звернутися до ДПС для отримання індивідуальної податкової консультації.