• Посилання скопійовано

Оподаткування виплачених нерезиденту роялті агентом

Нерезидент планує через агента-резидента надавати на основі субліцензійного договору послуги. Які податкові наслідки при оплаті агентом нерезиденту роялті та при отриманні таких коштів від ліцензіатів?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Що таке роялті?

Згідно з пп. 14.1.225 ПКУ, роялті - будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

При цьому, не вважаються роялті платежі, отримані:

  • як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");
  • за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
  • за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності у користування, володіння та/або розпорядження особи;
  • за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;
  • за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Ліцензійний договір – це договір передачі права використання щодо об’єкта інтелектуальної власності (ч. 1 ст. 1109 ЦКУ).

Отже, якщо субліцензійним договором не передбачено передачі права інтелектуальної власності (авторського права) на цей об'єкт інтелектуальної власності, і передається право на використання об’єкту інтелектуальної власності за функціональним призначенням, то у цьому випадку платіж за використання не визначається як роялті, оскільки таке використання обмежено функціональним призначенням, а відтворення обмежене кількістю копій для такого використання (використання "кінцевим споживачем").

Тобто, для агента це є лише перепродажем наданих нерезидентом послуг.

Якщо ж підприємство здійснює платіж нерезиденту за право розмножувати і розповсюджувати об’єкт інтелектуальної власності, то воно не виступає кінцевим споживачем за функціональним призначенням такої програмної продукції, і платіж за її використання згідно з ліцензійною угодою підпадає під визначення роялті.

 

ПДВ

Відповідно до пп. «а» та «б» пп. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Своєю чергою, як зазначено у пп. 14.1.185 ПКУ, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

До послуг, місце постачання яких визначається за територією реєстрації отримувача таких послуг, зокрема належать:

  • надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);
  • консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Разом з цим, пп. 196.1.6 ПКУ передбачено, що не є об'єктом оподаткування операції, зокрема з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

Отже, якщо виходячи з першого розділу консультації, платіж нерезиденту підпадає під визначення роялті, то така виплата не є об’єктом оподаткування ПДВ. Те ж саме стосується і отримання коштів від ліцензіатів. Якщо є ліцензіати, фактично є кінцевими споживачами продукту, то отримані агентом кошти є об’єктом оподаткування ПДВ, як надання послуг.

У тому разі, якщо платіж нерезиденту під визначення роялті не потрапляє, то такий платіж є оплатою за надані послуги і потрібно зважати на місце надання таких послуг згідно з ст. 186 ПКУ. 

 

Прибуток на доходи нерезидента

За пп. 141.4.1 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ. Для цілей п. 141.4 ПКУ такими доходами є, зокрема роялті (абз. "в" пп. 141.4.1 ПКУ).

Отже, якщо платіж нерезиденту класифікується як роялті, то резидент-агент при його виплаті має утримати податок з такого доходу за ставкою в розмірі 15 відсотків, за рахунок отримувача, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Якщо ж, платіж не підпадає під визначення роялті, і не визначено п. 141.4.1 ПКУ, зокрема дохід нерезидента у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення, то з таких доходів нерезидентський податок не утримується.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Коригування прибутку за добровільні внески громаді у 2026: рядок 3.1.9 чи 3.1.10 РІ
    Платник податку на прибутку, що коригує фінансовий результат на податкові різниці, уклав договір про соціальне партнерство з територіальною громадою. Добровільні внески нараховуються останнім днем звітного місяця, перераховуються не пізніше 20-го числа наступного. На яку дату виникає збільшуюча податкова різниця — дату нарахування чи дату перерахування? В якому рядку додатка РІ відображається різниця: 3.1.9 чи 3.1.10?
    06.05.202620
  • Дивіденди ТОВ у 2026 році: авансовий внесок, база розподілу та податкові ризики (аудіоверсія)
    ТОВ А (платник податку на прибуток, річний звітний період, мале підприємство) за І квартал 2026 року має фін результат до оподаткування 9 100 тис. грн. Власник (ТОВ Б-резидент) прийняв рішення виплатити дивіденди 9 000 тис. грн, нарахувавши та сплативши авансовий внесок з податку на прибуток 1 620 тис. грн. Чи потрібно було нараховувати податок на прибуток за І квартал та зменшувати фінрезультат на суму податку? Чи вважатиметься сума дивідендів 9 000 тис. грн перевищеною над базою розподілу, якщо база становить 7 462 тис. грн (9 100 - 1 638)? Які податкові ризики існують у цій ситуації?
    06.05.20264404
  • Виплата дивідендів нерезиденту у 2026 році: алгоритм виправлення помилкового коду КБК та виду сплати
    ТОВ у травні 2026 року виплатило дивіденди нерезиденту за І квартал 2026 року та перерахувало податок на доходи нерезидента із джерела в України. Кошти помилково зараховано на рахунок з КБК 11021000 та кодом виду сплати «101» (податок на прибуток підприємств) замість КБК 11020500 та коду «125» (авансові внески на суму дивідендів). Як виправити помилку та перерахувати кошти на правильний рахунок?
    06.05.202624
  • Виплата швидких дивідендів нерезиденту у 2026 році: застосування ставки 10% при довідці за 2025 р.
    ТОВ виплачує швидкі дивіденди нерезиденту за І квартал 2026 року зі зниженою ставкою 10% на підставі міжнародного договору. Нерезидент надав довідку про податкове резидентство за 2025 рік (довідку за 2026 рік буде отримано лише в 2027 році). Які норми ПКУ дозволяють застосувати знижену ставку за наявності довідки за попередній рік?
    05.05.202623
  • Нестандартне приєднання до електромереж у 2026 році: капіталізація витрат та податкові різниці з податку на прибуток
    У 2026 році юридична особа уклала публічний договір нестандартного приєднання до електромереж «під ключ», за яким після введення в експлуатацію мереж зовнішнього електрозабезпечення право власності на них переходить до оператора системи розподілу, а замовник отримує лише послугу з приєднання, витрати на яку капіталізує в обліку. Чи потрібно такому платнику податку на прибуток застосовувати податкові різниці за цією операцією з огляду на те, що мережі не є його основним засобом?
    30.04.202632