Нарахування та сплата роялті фізособі за використання товарного знаку: облік та оподаткування

Оподаткування ПДФО та військовим збором

Відповідно до пп. 170.3.1 ПКУ, роялті, нараховані (виплачені) фізособі-резиденту, оподатковується за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною пп. 167.5.1 ПКУ (тобто 18%).

Згідно з пп. 170.5.2 ПКУ, будь-який резидент, який нараховує роялті, включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування роялті.

Роялті остаточно оподатковуються податковим агентом під час його нарахування платнику податку (пп. 170.5.4 ПКУ).

ПДФО із суми роялті сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (пп. 168.1.2 ПКУ).

Якщо роялті нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу (пп.168.1.5 ПКУ).

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Отже, діє загальне правило: якщо з доходу сплачується ПДФО, з нього обов’язково слід утримати і військовий збір.  

Ставка збору становить 1,5% об'єкта оподаткування, тобто, суми роялті (пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 ПКУ (пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Тобто, це порядок сплати ПДФО, який розглянуто вище.

У додатку 4ДФ до об’єднаної звітності роялті  (нараховані, виплачені) відображають за ознакою «103».

ЄСВ на роялті не нараховується, адже роялті не є винагородою за надані послуги чи виконані роботи, і не зазначені в базі нарахування для ЄСВ за ст. 7 Закону про ЄСВ.

Бухгалтерський облік

Відповідно до п. 5 та п. 8 П(С)БО 8, майнові авторські права, витрати на користування якими визнаються роялті, не можуть вважатися нематеріальним активом, а тому роялті включається до витрат періоду, протягом якого їх понесено (тобто нараховано).

Отже, амортизувати суму роялті не потрібно, навіть якщо воно було сплачено одним платежем за період більше року. Однак ми вважаємо, що списувати такий платіж до витрат у періоді його нарахування одразу на витрати можна не в усіх випадках. 

Адже згідно з п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Наприклад, якщо роялті сплачуються за товарний знак, то його доцільно віднести до витрат на збут (рахунок 93). Щомісячна сума витрат на оплату роялті визначається договором.

Наприклад, за договором місячна плата за використання  товарного знаку становить 15000 грн. Підприємство сплачує роялті фізособі одним платежем за весь рік: 15000 грн * 12 місяців = 180000 грн. В даному випадку цей платіж відноситься на рах. 39, а потім поступово включається до витрат на збут щомісячно у сумі 15000 грн.