Податкові наслідки списання фінансових активів

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до ПКУ.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Отже, якщо підприємство не застосовує податкові різниці, то об’єкт оподаткування визначається виходячи з фінрезультату визначеного за правилами НП(с)БО або МСФЗ, які застосовує підприємство для обліку.

Якщо ж платник податку не приймав рішення про незастосування податкових різниць, то слід звернути уваги, що:

згідно з пп. 139.1.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

• на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до НП(с)БО або МСФЗ.

згідно з пп. 139.1.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:

• на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
• на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(с)БО або МСФЗ.

При цьому, ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування ПКУ визначено пп. 14.1.11 ПКУ, відповідно до пп. "д" якого актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією визнається безнадійною заборгованістю.

Таким чином, при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємство збільшує фінрезультат до оподаткування на суму нарахованого резерву у періоді його створення, та зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму списаних боргових цінних паперів емітента, якого визнано банкрутом (у тому числі за рахунок раніше створеного резерву).

Варто звернути увагу, що зменшення фінансового результату здійснюється лише на суму списаних фінансових активів, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ, чинним на дату її списання, незалежно від періоду створення резерву за такими фінактивами.

Згідно з п. 1 ст. 134 Кодекс України з процедур банкрутства господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

Таким чином, вартість проблемних поточних фінансових інвестицій та інвестицій, що обліковуються за методом участі у капіталі, в результаті згаданих подій і за наявності їх документального підтвердження (зокрема постанови суду про визнання емітента банкрутом), включається до складу інших витрат.

В обліку нарахування резерву відображається записом Дт 944 Кт 38, а його використання Дт 38 Кт 14. 

ПДВ

Відповідно до пп. 196.1.1 ПКУ, не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності.

Як видно у виключеннях немає згадки про списання таких цінних паперів, тому повинні були б застосовуватись звичайні правила нарахування «компенсуючих» ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ. Однак, оскільки при придбанні таких цінних паперів у платника податків права на податковий кредит не виникало (через те що така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ за пп. 196.1.1 ПКУ), то і обов'язку нарахування ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ при їх списанні не виникає.