Чи уточнювати декларацію з прибутку при донарахуванні податку на нерухомість?

Виправлення помилки в бухгалтерському обліку

Згідно з п. 6 та 7 П(С)БО 16, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Водночас, П(С)БО 6 наводить алгоритм виправлення лише помилок і змін у фінансових звітах у попередніх роках. В даному випадку донарахування податку на нерухомість призводить до збільшення витрат підприємства за відповідні квартали поточного року.

Таким чином, у бухобліку донарахування податку на нерухоме майно за періоди поточного періоду може бути відображено платником податку як шляхом складання додаткових бухгалтерських записів за відповідні квартали поточного року, так і шляхом складання бухгалтерської довідки на дату виявлення такої помилки. Однак у податковому обліку (зокрема, декларації на нерухоме майно та декларації з податку на прибуток) донараховані суми податку повинні бути відображені у складі звітності за відповідні податкові квартали.

Уточнення декларацій з податку на прибуток

За пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Згідно з пп. 50.1 ПКУ, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Зокрема, у випадку податку на прибуток у поточній декларації таке виправлення може бути здійснено за рахунок подання додатку ВП до декларації, однак тільки за один з попередніх податкових періодів.

При цьому, враховуючи умови запитання податковим періодом у платника податків є квартал, півріччя, 9 місяців та рік.

Фінансова звітність

Оскільки фінансова звітність подається разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств, то у разі виправлення помилок у такій декларації та при поданні уточнюючого розрахунку необхідно також подати до контролюючого органу виправлену фінансову звітність.

Отже, у разі виявлення помилок у фінансовій звітності, яка є додатком ФЗ до декларації, платник податків повинен подати разом з уточнюючою декларацією виправлений додаток ФЗ до неї. При цьому відповідно до пп. 46.4 ПКУ платник податків має подати доповнення до такої декларації, складене за довільною формою, з поясненням проведених виправлень у фінансовій звітності.

Отже, вважаємо, що в даному випадку виправленню підлягає і квартальна звітність з податку на прибуток (в даному випадку декларація за І квартал та півріччя) та фінансова звітність за відповідні квартали, оскільки донарахування податку на нерухоме майно вплинуло на її показники.

Що ж до Декларації за 9 місяців, зважаючи на те, що граничний строк її подання ще не настав, платник податку не подає уточнюючий розрахунок до неї, а подає виправлену декларацію з виправленою фінзвітністю з позначкою «Нова звітна».