Прощення поворотної фіндопомоги платником податку на прибуток

Бухгалтерський облік

У бухобліку підприємства надана позика, як правило, відображається у складі іншої дебіторської заборгованості (за дебетом субрахунку 377).

У разі прощення заборгованості позикодавцем, сума дебіторської заборгованості списується до інших витрат проведенням: Дт 944 Кт 377.

Якщо на підприємстві було створено резерв сумнівних боргів, то інші витрати визнавалися при його створенні проведенням: Дт 944 Кт 38. Відповідно, списання позики за рахунок такого резерву відобразиться проведенням: Дт 38 Кт 377. Сума боргу, яка перевищуватиме суму створеного резерву, потрапить до інших витрат у періоді її списання: Дт 944 Кт 377.

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Якщо підприємство не застосовує податкові різниці, то всі податкові наслідки обмежуються бухгалтерським обліком – а значить просто потрапляють до складу витрат приймаючи участь у визначенні фінансового результату до оподаткування.

А ось тим підприємствам, які податкові різниці застосовуються слід звернути увагу на коригування пов’язані із резервом сумнівних боргів (пп. 139.2 ПКУ), за яким:

Фінансовий результат до оподаткування збільшується:

• на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (рядок 2.1.2 Додатку РІ до Декларації);
• на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (рядок 2.1.3 Додатку РІ до Декларації).

Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

• на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (рядок 2.2.2 Додатку РІ до Декларації);
• на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ (рядок 2.2.3 Додатку РІ до Декларації).

Тобто збільшити фінрезультат доведеться на весь розмір такої заборгованості (або у складі резерву сумнівних боргів, або як списання понад резерв), а ось зменшити лише на ту, що відповідає вимогам пп. 14.1.11 ПКУ.

Пункт 14.1.11 ПКУ визначає, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. Таким чином, щоб зменшити фінрезультат до оподаткування на суму прощенної фіндопомоги підприємство зможе лише після спливу строку позовної давності за такою заборгованістю.

Що ж до різниці за пп. 140.5.10 ПКУ, то вона тут не застосовується, оскільки прощення ПФД здійснюється підприємству - платнику податку на прибуток.

Відповідно у підприємства, що не застосовує податкові різниці сума прощенної ПФД відобразиться лише у складі суми рядка 02 Декларації. Якщо підприємство податкові різниці застосовує, то сума такої прощеної допомоги, окрім врахування при визначені суми рядка 02 Декларації, відображається у відповідних рядках Додатку РІ і враховується при визначенні його загального результату у рядку 03 РІ Декларації. В подальшому рядок 03 РІ впливає на розрахунок суми рядка 04 (об’єкт оподаткування).

ПДВ

Оскільки операція з надання ПФД не є операцією з продажу товарів або послуг, то вона не є об’єктом оподаткування ПДВ. А отже, і її прощення також не є об’єктом оподаткування цим податком.