Спонсорство у формі оплати послуг

Щодо оплати послуг оренди. Насамперед зазначимо, що відповідно до пп. 138.10.6 ПКУ до складу інших витрат, які враховуються при обчисленні податку на прибуток підприємства, включаються інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг. До таких інших витрат, зокрема, віднесено суми коштів, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до неприбуткових організацій, визначених у ст. 157 ПКУ, в розмірі, що не перевищує чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Але для віднесення таких витрат до складу податкових слід мати підтвердження, що спортивна команда аматорів внесена до відповідного Реєстру неприбуткових організацій. У такому випадку у підприємства виникатимуть податкові витрати щодо пожертвуваних коштів.

Приклад У 2011 р. сума оподатковуваного прибутку підприємства становила 200000 грн, тому не більше ніж 8000 грн допомоги неприбутковим організаціям у 2012 р. можна відобразити у складі податкових витрат. Тобто якщо, приміром, у лютому 2012 р. підприємство на прохання неприбуткової організації перерахувало кошти у сумі 10000 грн, то 8000 грн можна віднести до витрат у I кварталі, а решта 2000 грн будуть іншими витратами лише у бухобліку. Крім того, в наступних звітних періодах 2012 року не вийде скористатися податковими витратами при наступних пожертвах неприбутковим організаціям.

Чи буде спонсорство рекламними послугами. Спонсорство — це «добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно свого імені, найменування, свого знака для товарів і послуг» (таке визначення є, зокрема, у Законі про рекламу та Законі про благодійництво). Не вважаються рекламою: «оприлюднення, виголошення у програмі, передача імені, найменування спонсора, об'єктів права інтелектуальної власності, що йому належать». Звертаємо увагу, що за загальним правилом «реклама — інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару». А «рекламодавець — особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження».

Виходячи з цих та інших формулювань Закону про рекламу, розглянемо обидва варіанти розміщення реклами, згадані у запитанні.

1. Якщо інформацію про спонсора розміщено в залі самим спонсором, визнати такі операції рекламою важко, оскільки спонсор сам розмістив плакати із зображенням інформації про підприємство. Він не виступав у цьому випадку рекламодавцем, а спортивна команда не здійснювала виготовлення та розміщення реклами.

2. Якщо інформацію про спонсора розміщено на футболках гравців, то такі дії може бути визнано рекламними послугами, навіть якщо спортивна команда сама замовляла та оплачувала футболки із логотипами компанії спонсора. Чим це загрожує підприємству? Якщо факт отримання рекламних послуг буде доведено податківцями (що зробити, звісно, досить складно), то в такому випадку отримані послуги можуть бути розцінені як безоплатно отримані, і, відповідно, у підприємства мав би виникати дохід на суму безоплатно отриманих послуг, не нижчу за рівень звичайних цін (пп. 135.5.4 ПКУ).