• Посилання скопійовано

Коли платник податку збільшує фінрезультат до оподаткування за пп. 140.5.4 ПКУ?

У яких випадках платник податку (обсяг операцій якого за рік складає більше 40 млн грн) застосовує різницю, передбачену пп. 140.5.4 ПКУ? Як визначити ціну за принципом «витягнутої руки»?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Коли потрібно збільшувати фінрезультат до оподаткування за пп. 140.5.4 ПКУ?

Відповідно до пп. 140.5.4 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30% вартості товарів, необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пп. 140.2 та пп. 140.5.6 ПКУ), придбаних у:

  • неприбуткових організацій (крім випадків, коли вартість придбання у таких організацій сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року);
  • нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до Переліку №1045, який передбачено пп. 39.2.1.2 ПКУ;
  • нерезидентів, організаційно-правову форму яких включено до Переліку №480, який передбачено пп. «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ (зокрема, це ті нерезиденти, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок)).

При цьому, вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом  «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

 

Ціна за правилом «витягнутої руки»

Порядок визначення ціни за принципом «витягнутої руки» викладено у пп. 39.1 ПКУ. Зокрема, встановлення відповідності умов операції принципу «витягнутої руки» проводиться за методами, визначеними пп. 39.3 ПКУ, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств.

За п. 39.3.1 ПКУ встановлення здійснюється за одним з наведених нижче методів:

  • порівняльної неконтрольованої ціни;
  • ціни перепродажу;
  • «витрати плюс»;
  • чистого прибутку;
  • розподілення прибутку.

Згідно з обраним методом визначається і відповідний перелік підтверджуючих документів, які повинно надати підприємство для підтвердження відповідності встановленої ціни принципу «витягнутої руки».

Наприклад, метод порівняльної неконтрольованої ціни полягає у порівнянні ціни, застосованої у контрольованій (в даному випадку мова йде про операцію, яку зазначено у пп. 140.5.6 ПКУ) операції, з ціною у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях), які фактично здійснені платником податків (іншими особами) або на підставі інформації, отриманої з джерел, визначених пп. 39.5.3 ПКУ.

Такими джерелами є джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб за умови, що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Отже, чіткого переліку документів для підтвердження відповідності ціни принципу «витягнутої руки» не встановлено. Перелік документів залежить від обраного методу та характеру операцій. Однак такими підтвердженнями можуть бути будь - які документи (інформаційні джерела), які засвідчують відповідність ціни до ціни у зіставних операціях.

При цьому зазначимо, що такі підтвердження надаються за запитом контролюючого органу (про це податківці писали тут).

Окрім цього платник податків зобов’язаний надати у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки посадовим (службовим) особам контролюючих органів, які проводять перевірку з питань дотримання принципу «витягнутої руки», у т.ч. облікові регістри, реєстри, відомості аналітичного та синтетичного бухобліку (про це читайте тут).

А про права податківців при перевірці відповідності ціни принципу «витягнутої руки» ми писали тут>>

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Заповнення додатка АМ за І півріччя 2026 року при застосуванні прискореної амортизації (аудіоверсія)
    Як заповнити додаток АМ до декларації з податку на прибуток (інформація про результати амортизації за І півріччя 2026 року)? Чи потрібно для цього брати дані станом на 01.01.2026 р.? Якщо до окремих верстатів групи 4 застосовується прискорена амортизація, чи потрібно зазначати вартість усіх таких верстатів на початок і кінець звітного періоду? При цьому щодо частини верстатів рішення про застосування прискореної амортизації прийнято з 01.01.2025 р., а щодо інших — з 01.01.2026 р.
    07.08.202635
  • Дивіденди у 2026 році після переходу із ЄП: ризики за пп. 57.1-1 ПКУ та алгоритм дій (аудіоверсія)
    Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) до вересня 2026 року включно перебуває на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок, 3 група, ставка 5%, неплатник ПДВ). З 1 жовтня 2026 року підприємство переходить на загальну систему оподаткування (стає платником податку на прибуток). За результатами діяльності у періоді 2024–2025 років (під час перебування на спрощеній системі) підприємство отримало чистий прибуток, сума нерозподіленого прибутку в балансі становить 18 млн грн. Наприкінці 2026 року (вже після переходу на загальну систему) планується прийняття рішення про розподіл цього прибутку та виплату дивідендів у розмірі 18 млн грн єдиному учаснику — іншій юридичній особі. Які податкові зобов'язання виникають у ТОВ (як емітента корпоративних прав) при нарахуванні та виплаті таких дивідендів материнській компанії наприкінці 2026 року? Зокрема: Чи зобов'язане ТОВ сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток відповідно до п. 57.1-1 ПКУ, враховуючи, що прибуток був сформований у періоді перебування на єдиному податку, але виплачується вже на загальній системі? Які особливості оподаткування та утримання податку у джерела виплати виникають, якщо материнська компанія є: а) резидентом України; б) нерезидентом?
    06.08.202630
  • Роялті помилково включене до доходу ФОП-"єдинника": виправляємо ситуацію у 2026 році (аудіоверсія)
    ФОП, починаючи з лютого 2019 року, щомісяця отримував від ТОВ роялті за використання торговельної марки. Усі отримані суми ФОП включав до доходу платника ЄП та оподатковував за ставкою 5%. Водночас ТОВ при виплаті роялті не утримувало ПДФО та ВЗ. Як зараз можна виправити цю ситуацію? Чи потрібно відображати отримані суми у декларації "єдинника" за II квартал 2026 року? Чи можуть виникнути питання з боку ДПС, якщо цього не зробити?
    06.08.202617
  • Дивіденди ТОВ на єдиному податку у 2026 році: авансовий внесок і ПКУ (аудіоверсія)
    ТОВ - платник ЄП (ІІІ група, ставка 5%, без ПДВ), єдиним учасником якого є юрособа — резидент України, у 2026 році планує розподілити та виплатити дивіденди за рахунок нерозподіленого прибутку 2024–2025 років у сумі 15 млн грн. Які податкові наслідки виникають у ТОВ-емітента?
    06.08.202627
  • Витрати на дозволи праці іноземців у 2026 році: порядок відображення для податку на прибуток (аудіоверсія)
    У якому порядку Товариство відображає для цілей податку на прибуток витрати на оплату Центру зайнятості коштів за отримання дозволів на застосування праці іноземців?
    05.08.2026254