Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до ст. 546 ЦКУ, виконання зобов'язання може забезпечуватися завдатком.
Статтею 570 ЦКУ визначено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості. Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню (ст. 571 ЦКУ).
Згідно з п. 135.1 ПКУ, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті, та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 ПКУ.
Для визначення об'єкта оподаткування не враховуються сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пп. 136.1.1 п. 136.1 ст. 136 ПКУ).
Пунктом 137.11 ст. 137 ПКУ визначено, що датою отримання доходів у вигляді орендних/лізингових платежів (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу) за майно, що передано платником податку в оренду/лізинг, ліцензійних платежів (у тому числі роялті) за користування об'єктами інтелектуальної власності є дата нарахування таких доходів, яка встановлена відповідно до умов укладених договорів.
Датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами розділу ІІІ ПКУ (п. 137.16 ст. 137 ПКУ).
Відповідно до п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором.
З урахуванням викладеного, сума гарантійного платежу, отримана платником податку — орендодавцем відповідно до умов договору оренди, не включається до доходів і відповідно при її поверненні орендарю платник податку — орендодавець не враховує такі кошти у складі витрат.
Разом з цим, якщо з вини орендаря відбулось порушення зобов'язання і сума гарантійного внеску залишається у платника податку — орендодавця, то він повинен таку суму включити до доходів у звітному податковому періоді, в якому відбулось порушення зобов'язань орендарем, за винятком випадку зарахування гарантійного платежу у рахунок нарахованих орендних платежів.
Єдина база податкових знань, сайт ДПСУ www.sts.gov.ua
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
