Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
«Вісник. Офіційно про податки» нагадує, що відповідно до п. 50.1 ПКУ платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ПКУ:
- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, що настає за звітним;
- або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, що настає за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу в розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Сума заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів відображається у рядку 27 уточнюючої податкової декларації звітного (податкового) періоду.
Крім того, до проведення уточнення у звітній декларації платник сплачує штраф у розмірі 5% від суми недоплати, який відображає у рядку 28 декларації, або у розмірі 3% від суми недоплати, який відображає у рядку 30 уточнюючої податкової декларації.
При цьому на суму заниженого податкового зобов’язання за період недоплати нараховується пеня.
Отже, платнику доцільніше подати уточнюючий розрахунок, зекономивши кошти на нижчій ставці штрафу та розмірі пені.
