• Посилання скопійовано

Зарплата працівників, нарахована за час вимушеного простою, враховується у складі інших витрат

Виробниче підприємство час від часу через відсутність сировини та матеріалів перебуває на вимушеному простої. До якої групи податкових витрат слід включати суми заробітної плати працівників, зайнятих у виробництві, нараховані за час простою?

Відповідно до ст. 34 КЗпП, простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. А за ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Отже, ці витрати є обов'язковими, і підприємство має їх понести.

Статтею 2 Закону №108/95 визначено структуру заробітної плати, яка складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Відповідно до пп. 2.2.12 Iнструкції №5 оплата за невідпрацьований час, зокрема оплата простоїв не з вини працівника, включається до фонду додаткової заробітної плати. Пунктом 142.1 ПКУ, своєю чергою, прямо визначено, що до складу витрат платника податку на прибуток включаються нараховані виплати, зокрема на виплату додаткової заробітної плати. Отже, підприємство має право врахувати такі витрати у складі податкових на підставі вищезгаданого пункту.


Оскільки у запитанні йдеться саме про працівників, які зайняті у виробництві, то у звичайному режимі роботи їхня зарплата є складовою собівартості виробленої продукції. Згідно з п. 138.4 ПКУ, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. До складу такої собівартості відноситься зарплата та інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (пп. 138.8.2 ПКУ).

Проте оскільки витрати на оплату праці за час вимушеного простою підприємства прямо не можна віднести до конкретного об'єкта витрат, то їх відображення у складі собівартості продукції, яка буде вироблена після закінчення простою, суперечить ПКУ. Втім, ситуація із тим, як відображати витрати на оплату вимушеного простою, ПКУ чітко не визначена.

На думку Державної податкової служби України, яку наведено в «Єдиній базі податкових знань», такі витрати повинні враховуватися у складі інших витрат у тому періоді, в якому вони були здійснені (на підставі пп. 138.12.2 та п. 138.5 ПКУ). У декларації з податку на прибуток підприємства зазначені суми мають потрапити до рядка 06.4.39 додатка IВ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Степанов Михайло

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Податкові різниці при імпорті від нерезидента
    ТОВ на загальній системі - резидент України імпортує товари з Польщі від контрагента-нерезидента, який є резидентом Польщі. Чи правомірна вимога ДПС щодо застосування податкових різниць, передбачених пп. 140.5.4 ПКУ, та коригування фінрезультату в рядках 3.1.6.1-3.1.6.3 додатку РІ до декларації з податку на прибуток?
    Сьогодні 10:1155
  • Відображення авансових внесків з пунктів обміну іноземної валюти у декларації з податку на прибуток
    Сума авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді відображається у Додатку ЩАВ до Декларації (рядок 26 ЩАВ) у таблиці 1 «Розрахунок авансового внеску за кожний пункт обміну іноземних валют»
    12.09.202514
  • Повторне незастосування податкових різниць
    Підприємство, що є платником податку на прибуток, у минулих періодах приймало рішення про незастосування податкових різниць, але згодом втратило це право через перевищення річного доходу в 40 млн грн. Чи може таке підприємство повторно скористатися правом незастосування податкових різниць у наступних податкових періодах, якщо річний дохід знову не перевищує встановлений ліміт? Якщо так, чи вважатиметься це новим періодом застосування спрощеного обліку?
    11.09.202551
  • Чи повинен платник податку на прибуток здійснити коригування фінарезультату у разі прощення заборгованості за позицією на користь ФОПа на спрощеній системі?
    Платник податку на прибуток повинен здійснити коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ у звітному періоді, коли прийнято рішення про її прощення
    11.09.202541
  • Обґрунтування для ДПС незастосування коригування фінрезультату за пп. 140.5.4 ПКУ
    Юрособа отримала запит від ДПС щодо незастосування коригування фінрезультату на податкові різниці за пп. 140.5.4 ПКУ за операціями з придбання ТМЦ у нерезидента (Німеччина, GmbH & Co.KG), що включений до Переліку №480. Операції не є контрольованими. Необхідно надати обґрунтовану відповідь ДПС для двох ситуацій: 1) наявність довідки від нерезидента про сплату ним корпоративного податку; 2) підтвердження суми витрат за принципом "витягнутої руки" без подання Звіту про контрольовані операції
    11.09.20259352