Податкові наслідки при відступленні права вимоги товарного боргу (аудіоверсія)

Відступлення права вимоги

Процедура переуступки права вимоги передбачена ст. 512 ЦКУ та визначає відступлення права вимоги як одну з підстав для заміни кредитора у зобов’язанні. Визначення такого правочину міститься також у ПКУ. Згідно з пп. 14.1.255 ПКУ, відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору чи без такої компенсації. З огляду на зазначене, не виникає питань щодо правомірності використання такого інструменту. Однак податкові наслідки таких операцій наразі є неоднозначними.

Податок на прибуток

Коригування фінрезультату до оподаткування за операціями відступлення права вимоги розд. ІІІ ПКУ не передбачене. Тому такі операції відображаються виключно за правилами бухгалтерського обліку.

ПДВ

Сама операція з відступлення права вимоги не є об'єктом оподаткування ПДВ. Так, операції з відступлення права вимоги, а також виконання зобов'язань за ними шляхом передачі коштів або цінних паперів, звільняються від обкладення ПДВ (пп. 196.1.5 ПКУ). Отже, первісний кредитор не нараховує ПДВ на суму, яку отримує від нового кредитора за право вимоги, а новий кредитор не має права на податковий кредит за сумою, сплаченою первісному кредитору. Варто пам’ятати, що ця норма застосовується лише в тому випадку, якщо відступлення права вимоги здійснюється в обмін на грошові кошти або цінні папери. При цьому не важливо, чи перевищує сума компенсації номінальну вартість заборгованості.

Натомість операції з відступлення товарного боргу потребують коригування податкових наслідків за основним договором постачання.

Для цілей оподаткування ПДВ операція з продажу майнових прав на нерухоме майно для продавця є операцією з постачання об'єкта нерухомого майна. При здійсненні такої операції платник ПДВ зобов'язаний на дату «першої події» (отримання авансу) визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти й зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкову накладну.

У випадку з відступленням товарної заборгованості перший кредитор втрачає право на податковий кредит, оскільки операція постачання для нього не відбулася. Для нового кредитора є факт придбання товару з оплатою третій особі (першому кредиторові), а отже, у нього має бути право на податковий кредит. При цьому забудовник (боржник) виконує зобов’язання з постачання товару вже новому кредиторові, тож йому логічно було б відкоригувати раніше нараховані податкові зобов’язання і скласти нову податкову накладну на нового кредитора датою відступлення товарного боргу.

Проте податківці у своїх роз'ясненнях (зокрема, ІПК від 15.01.2018 р. №149/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) традиційно виступають проти такого алгоритму дій і не бачать підстав для коригування податкових зобов’язань боржником. Отже, існують ризики: новий кредитор може залишитися без права на податковий кредит, у першого кредитора виникають складнощі з коригуванням раніше нарахованих податкових зобов’язань, а у боржника — неоднозначна ситуація з виписуванням податкової накладної на нового кредитора.

Таким чином, під час здійснення операцій з відступлення права вимоги товарного боргу необхідно ретельно зважати на податкові ризики.

Якщо ж ви приймете рішення на користь коригувань податкового кредиту та зобов’язань з ПДВ за операціями з відступлення товарного боргу, радимо формулювати свою позицію наступним чином.

Згідно з пп. 185.1 ПКУ, об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів, тобто будь-яка передача права на розпорядження товарами як власника (пп. 14.1.191 ПКУ). Отже, незважаючи на те, що новий кредитор не є стороною початкового договору купівлі-продажу, в операціях постачання саме він вважатиметься покупцем товару, право вимоги щодо якого йому було відступлене. Таким чином, хоча приписами пп. 192.1 ПКУ відступлення права вимоги прямо не визначено як підставу для коригування ПДВ, покупець (первісний кредитор) повинен відкоригувати свій податковий кредит (а продавець – податкові зобов’язання), сформований на суму отриманого авансу. Адже операція з постачання товарів для нього не відбудеться, відповідно, зникає підстава для формування податкового кредиту (пп. 198.1, 198.3 ПКУ). Водночас продавець має скласти податкову накладну, формуючи податкові зобов’язання з ПДВ, на всю суму поставлених товарів на користь нового кредитора. Окрім того, продавець має скласти, а покупець (первісний кредитор) – зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на суму отриманого авансу від первісного кредитора, зменшивши таким чином суму податкового кредиту та податкових зобов’язань з ПДВ.

Висновки

1. Процедура переуступки права вимоги є дієвим та поширеним інструментом поповнення обігових коштів. Проте такі операції є неоднозначними з точки зору оподаткування;

2. При нарахуванні податку на прибуток повністю орієнтуємося на бухоблік — жодних коригувань фінрезультату розд. ІІІ ПКУ не передбачає;

3. Щодо ПДВ — сама по собі операція відступлення не оподатковується, однак при відступленні товарного боргу коригуванню підлягають податкові наслідки за основним договором постачання.