• Посилання скопійовано

Подарунок працівнику оподатковується ПДФО та військовим збором та нараховується ЄСВ

Підприємство вирішило нагородити працівників подарунками. Ціна одного подарунку - 12 тис. грн. Як розрахувати податки у цьому випадку?

Додаткове благо - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) працівнику роботодавцем, якщо такий дохід не є заробітною платою і не пов'язаний  із виконанням обов’язків трудового найму (пп.14.1.47 ПКУ).

Із запитання зрозуміло, що це є додатковим благом.

 

ПДФО та військовий збір

Під час визначення бази утримання ПДФО доходів у вигляді додаткового блага необхідно врахувати, що якщо додаткове благо надано в натуральній формі, то слід застосовувати негрошовий коефіцієнт (164.5 ПКУ).

Для ставки ПДФО 18% цей коефіцієнт складає 100/(100-18) = 1,219512.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника не включається вартість подарунків, що не перевищує 25% однієї МЗП (у розрахунку на місяць) встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 р. – 930,75 грн) - пп. 165.1.39 ПКУ.

Якщо вартість подарунку перевищує 930,75 грн, то з суми перевищення утримується ПДФО та ВЗ (лист ДФСУ від 23.05.2017 р. №310/6/99-99-15-01-01-15/ІПК).

Негрошовий коефіцієнт слід застосовувати лише до суми перевищення, а не до повної вартості подарунка (лист ДФСУ від 24.02.2017 р. №2985/5/99-99-13-02-03-16).

Таким чином, з вартості подарунку утримується ПДФО (18%) та ВЗ (1,5%). Під час визначення бази оподаткування військовим збором негрошовий коефіцієнт не застосовується.

 

ЄСВ

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, базою нарахування ЄСВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці.

Статтею 1 розд. 1 Закону про оплату праці  визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Інструкцією №5.

Одноразові заохочення не пов’язані з конкретними результатами праці, у т.ч. у натуральній формі, включаються до фонду оплати праці як інші заохочувальні й компенсаційні виплати (пп. 2.3.2 Інструкції №5).

Таким чином, вартість подарунку працівнику є базою для нарахування ЄСВ за ставкою 22% (ч.5 ст.8 Закону про ЄСВ).

Отже, розрахунки матимуть такий вигляд:

1) провадиться нарахування  ЄСВ на повну вартість подарунку:

  • 12000,00 грн *22% = 2640,00 грн;

2) визначення бази оподаткування ПДФО з урахуванням негрошового коефіцієнту:

  • (12000,00 грн - 930,75 грн)*1,219512 = 13499,08 грн;

3) визначення суми ПДФО для утримання з вартості подарунку:

  • 13499,08 грн *18% = 2429,83 грн;

4) визначення суми ВЗ:

  • 12000,00грн  - 930,75 грн *1,5% = 166,04 грн.

Отже, нарахування ЄСВ складає 2640,00 грн, сума до утримання ПДФО - 2429,83 грн, сума до утримання ВЗ - 166,04 грн. При цьому суми ПДФО та ВЗ утримуються із зарплати працівників. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Галина Казначей

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20241
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245