Відповідно до ст. 187 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, або на попередню оплату.
Відповідно до п. 44.1 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Отже, факт зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН не спростовує здійснення платником господарських операцій і відповідно дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Таким чином, в разі блокування податкової накладної:
- продавець зазначає в декларації за той звітний період, коли вона була складена, податкове зобов'язання, за яким така податкова накладна складалася;
- покупець чекає на підтвердження розблокування податкової накладної. Адже незареєстрована податкова накладна права на податковий кредит не дає. Після розблокування покупець зможе включити таку податкову накладну до податкового кредиту до будь-якого звітного періоду протягом 365 днів з дати її складання (зокрема, шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ). Адже така податкова накладна буде зареєстрована «заднім числом» — датою її надсилання постачальником до ЄРПН.
Щодо розрахунків коригування ситуація трохи інша. Подальший розвиток подій залежить від того, збільшує чи зменшує такий розрахунок коригування суму ПДВ.
Якщо розрахунок коригування збільшує суму ПДВ:
- покупець не може скористатися правом на збільшення податкового кредиту (ст. 192 ПКУ) до реєстрації такого розрахунку коригування. Якщо реєстрація все ж таки відбудеться, далі слід діяти як із податковою накладною (див. вище);
- продавець не має підстав коригувати зобов'язання (адже зареєстрованого розрахунку коригування немає). Але потім наслідки будуть негативні. Якщо факт заниження податкового зобов'язання з ПДВ знайдуть податківці, буде штраф за п. 125.1 ПКУ (25% — 50% від суми заниження податку до сплати). Якщо розрахунок коригування розблокують і зареєструють, відобразити його у звітному періоді, в якому відбулося таке розблокування, буде не можна — його треба буде зазначити у декларації того звітного періоду, в якому його було складено (шляхом подання уточнюючого розрахунку). А це означатиме штраф 3% від суми недоплати до бюджету (п. 50.1 ПКУ).
Якщо розрахунок коригування зменшує суму ПДВ:
- продавець не зможе скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання (ст. 192 ПКУ) до реєстрації такого розрахунку коригування. Якщо реєстрація все ж таки відбудеться, його треба буде зазначити у декларації того звітного періоду, в якому його було складено (шляхом подання уточнюючого розрахунку);
- покупець не має підстав коригувати податковий кредит (адже зареєстрованого розрахунку коригування немає). Але потім наслідки будуть негативні. Якщо факт завищення податкового кредиту з ПДВ знайдуть податківці, буде штраф за п. 125.1 ПКУ (25 — 50% від суми заниження податку до сплати). Якщо розрахунок коригування розблокують і зареєструють, відобразити його у звітному періоді, в якому відбулося таке розблокування, буде не можна — його треба буде зазначити у декларації того звітного періоду, в якому його було складено (шляхом подання уточнюючого розрахунку). А це означатиме штраф 3% від суми недоплати до бюджету (п. 50.1 ПКУ).
На жаль, як уникнути штрафів у випадку з розрахунком коригування, податківці на сьогодні не роз'яснюють. Хоча раніше вони радили складати для такого коригування (без наявності розрахунку) бухгалтерські довідки і відображати наслідки такого коригування шляхом включення їх до звичайних (некоригуючих) рядків декларації з ПДВ. Але, як і раніше, такі роз'яснення суперечать і ПКУ, і правилам складання декларації з ПДВ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись