• Посилання скопійовано

У декларацію з ПДВ не включено суми ПН та РК: у якому періоді відобразити документи в декларації?

У декларацію з ПДВ за червень 2017 р. не включено суми розрахунку коригування за червень, а також до податкового кредиту не включено суму податкової накладної, що виписана на послуги нерезидента (зареєстровано 17.07.2017 р. із запізненням). В якому періоді необхідно відобразити дані документи у декларації?

Згідно з Законом №2143 податкові накладні/розрахунки коригувань, складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у ЄРПН не пізніше 31 липня 2017 року, вважаються своєчасно зареєстрованими. Отже, в подальшому такі податкові накладні будуть розглядатись саме з таким статусом.

 

Податкова накладна

Відповідно до п. 198.6 ПКУ податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

 

Розрахунок коригування

Пунктом 192.1 ПКУ визначено, що суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, щодо розрахунку коригування, який дає право на збільшення податкового кредиту (для покупця), як зазначено вище, у платника податку є право включити його як до декларації за місяць, за який  він був складений (в разі своєчасної реєстрації), так і до декларації за будь-який інший звітний період протягом 365 календарних днів з дати складення розрахунку коригування.

Але, оскільки у запитанні йдеться про продавця і податкове зобов’язання, ситуація трохи інша.

Якщо розрахунок коригування до податкової накладної не зареєстрований в ЄРПН вчасно, то підстави для зменшення податкових зобов’язань у постачальника (продавця) відсутні. Це прямо передбачено пп. 192.1.1 ПКУ. Оскільки розрахунок коригування зареєстрований вчасно (про що ми зазначали на початку відповіді), хоча і після закінчення граничного строку подання декларації за червень, то у продавця є право зменшити податкове зобов’язання у декларації за червень шляхом подання уточнюючого розрахунку. Здійснювати таке зменшення шляхом включення розрахунку коригування до декларації за липень або серпень не варто, адже такий перенос строків зменшення податкового зобов’язання в разі своєчасної реєстрації розрахунку коригування ПКУ не передбачений.

Якщо йдеться про розрахунок коригування на збільшення податкових зобов’язань, слід враховувати наступне. Відповідно до пп. 192.1.2 ПКУ, покупець зможе збільшити суму ПК з ПДВ тільки після реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН постачальником. В зазначеній в запитанні ситуації, оскільки реєстрація вважається своєчасною, то покупець зможе збільшити свій податковий кредит шляхом подання уточнюючого розрахунку за червень (або включити цей розрахунок коригування до наступних декларацій протягом 365 днів з дати його складання).

А ось у постачальника обов’язок донарахувати ПЗ з ПДВ виникає у місяці, в якому відбулися події, які призвели до такого збільшення. Незважаючи на те, що на момент складання декларації з ПДВ такий розрахунок коригування ще не був зареєстрований. Права перенесення такого збільшення податкового зобов’язання на інший звітний період у зв’язку із відсутністю зареєстрованого розрахунку коригування, виходячи з поточної редакції ст. 192 ПКУ, у продавця немає.

Тож, якщо податкове зобов’язання не було збільшено в декларації за червень, продавцю слід подати уточнюючий розрахунок до такої декларації із відповідним відображенням у ньому даних вже зареєстрованого розрахунку коригування. І, якщо таке збільшення податкового зобов’язання призведе до збільшення суми ПДВ до сплати в бюджет, то, згідно із п. 50.1 ПКУ, продавцю доведеться нарахувати (і відобразити в уточнюючому розрахунку) штраф 3% від суми такого збільшення (значення графи 6 рядка 18 уточнюючого розрахунку). Штраф відображається у рядку 18.1 уточнюючого розрахунку.   

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20243
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202423
  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.20241 713
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202431
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202432