• Посилання скопійовано

Кількість знаків у графах 6 та 7 (ціна та кількість) податкової накладної

Чи можна здійснювати коригування вартісних показників податкової накладної (графа 10) за допомогою кількісних, якщо продукція реалізується з одиницею виміру «шт»?

Щодо кількості знаків після коми в графі 7 податкової накладної (ціна) податківці висловили чітку позицію. Як і ДФС у Тернопільській,  так і ДФС у Дніпропетровській області заявляють, що відображення числового значення у вартісних показниках  податкової накладної, що має більше ніж два знаки після коми не передбачено. З цього можна зробити висновок, що податківці опосередковано кажуть, що для отримання коректного результату у графі 10, в графі 6 щодо кількості можна зазначати необхідну кількість знаків після коми.

Однак, ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкова накладна повинна містити аналогічні показники (номенклатура товарів/послуг продавця, одиниця виміру товару/послуги, кількість, ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ) тим, що зазначені в первинних документах в частині, що оплачена контрагентом-покупцем.

Наразі платник податку опиняється на розпутті між вимогами податківців. З однієї сторони дані податкової накладної повинні відповідати первинним документам, з другої сторони обмеження кількості знаків у вартісних показниках податкової накладної, а з третьої сторони жорсткі вимоги податківці щодо відповідності суми у графі 10, фактичній сумі ПДВ у первинних документах. 

Отже, враховуючи те, що зазначення ціни товару у податковій накладній передбачено лише з двома знаками після коми, єдиним варіантом узгодження суми є коригування кількості товару. Але як це зробити, якщо дробова частина у кількості неможлива, наприклад, якщо таким товаром є меблі?

Варто згадати про те, що ціна товару повинна визначатися в гривнях з копійками без ПДВ – це й буде база оподаткування (ст. 188 ПКУ). Потім до цієї ціни "зверху" додається сума ПДВ шляхом множення бази на ставку 20% (чи 7%).

Таким чином, ми завжди будемо мати значення графи 6 в гривнях з двома знаками після коми. Тобто рахувати ПДВ слід "зверху" від бази оподаткування за ставкою 20% (7%), а не навпаки, виділяючи ПДВ з загальної суми. За другим варіантом можна отримати таке число, що призведе до проблем із заповненням граф 6 та 7 податкової накладної.

Іншим варіантом може бути зміна одиниці виміру на більшу, що кратна первісній одиниці. Наприклад, в графі 4 зазначити не «шт», а «тис. шт» (код за КСПОВО – 2013), автоматично ціна збільшиться в 1000 разів, і тоді вже з’являється більше поле для маневрів з ціною та кількістю.

Варто звернути увагу ще на таке: з 1 липня 2017 р. запрацювала норма п. 201.10 ПКУ про те, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Чи означає це, що ПН вже не потрібно порівнювати з первинними документами?

Звісно, найбільш безпечним варіантом буде отримання індивідуальної податкової консультації з  цього питання.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20241
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202416
  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.20241 514
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202429
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202431