• Посилання скопійовано

Кількість знаків у графах 6 та 7 (ціна та кількість) податкової накладної

Чи можна здійснювати коригування вартісних показників податкової накладної (графа 10) за допомогою кількісних, якщо продукція реалізується з одиницею виміру «шт»?

Щодо кількості знаків після коми в графі 7 податкової накладної (ціна) податківці висловили чітку позицію. Як і ДФС у Тернопільській,  так і ДФС у Дніпропетровській області заявляють, що відображення числового значення у вартісних показниках  податкової накладної, що має більше ніж два знаки після коми не передбачено. З цього можна зробити висновок, що податківці опосередковано кажуть, що для отримання коректного результату у графі 10, в графі 6 щодо кількості можна зазначати необхідну кількість знаків після коми.

Однак, ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкова накладна повинна містити аналогічні показники (номенклатура товарів/послуг продавця, одиниця виміру товару/послуги, кількість, ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ) тим, що зазначені в первинних документах в частині, що оплачена контрагентом-покупцем.

Наразі платник податку опиняється на розпутті між вимогами податківців. З однієї сторони дані податкової накладної повинні відповідати первинним документам, з другої сторони обмеження кількості знаків у вартісних показниках податкової накладної, а з третьої сторони жорсткі вимоги податківці щодо відповідності суми у графі 10, фактичній сумі ПДВ у первинних документах. 

Отже, враховуючи те, що зазначення ціни товару у податковій накладній передбачено лише з двома знаками після коми, єдиним варіантом узгодження суми є коригування кількості товару. Але як це зробити, якщо дробова частина у кількості неможлива, наприклад, якщо таким товаром є меблі?

Варто згадати про те, що ціна товару повинна визначатися в гривнях з копійками без ПДВ – це й буде база оподаткування (ст. 188 ПКУ). Потім до цієї ціни "зверху" додається сума ПДВ шляхом множення бази на ставку 20% (чи 7%).

Таким чином, ми завжди будемо мати значення графи 6 в гривнях з двома знаками після коми. Тобто рахувати ПДВ слід "зверху" від бази оподаткування за ставкою 20% (7%), а не навпаки, виділяючи ПДВ з загальної суми. За другим варіантом можна отримати таке число, що призведе до проблем із заповненням граф 6 та 7 податкової накладної.

Іншим варіантом може бути зміна одиниці виміру на більшу, що кратна первісній одиниці. Наприклад, в графі 4 зазначити не «шт», а «тис. шт» (код за КСПОВО – 2013), автоматично ціна збільшиться в 1000 разів, і тоді вже з’являється більше поле для маневрів з ціною та кількістю.

Варто звернути увагу ще на таке: з 1 липня 2017 р. запрацювала норма п. 201.10 ПКУ про те, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Чи означає це, що ПН вже не потрібно порівнювати з первинними документами?

Звісно, найбільш безпечним варіантом буде отримання індивідуальної податкової консультації з  цього питання.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024542
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252