Щодо кількості знаків після коми в графі 7 податкової накладної (ціна) податківці висловили чітку позицію. Як і ДФС у Тернопільській, так і ДФС у Дніпропетровській області заявляють, що відображення числового значення у вартісних показниках податкової накладної, що має більше ніж два знаки після коми не передбачено. З цього можна зробити висновок, що податківці опосередковано кажуть, що для отримання коректного результату у графі 10, в графі 6 щодо кількості можна зазначати необхідну кількість знаків після коми.
Однак, ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкова накладна повинна містити аналогічні показники (номенклатура товарів/послуг продавця, одиниця виміру товару/послуги, кількість, ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ) тим, що зазначені в первинних документах в частині, що оплачена контрагентом-покупцем.
Наразі платник податку опиняється на розпутті між вимогами податківців. З однієї сторони дані податкової накладної повинні відповідати первинним документам, з другої сторони обмеження кількості знаків у вартісних показниках податкової накладної, а з третьої сторони жорсткі вимоги податківці щодо відповідності суми у графі 10, фактичній сумі ПДВ у первинних документах.
Отже, враховуючи те, що зазначення ціни товару у податковій накладній передбачено лише з двома знаками після коми, єдиним варіантом узгодження суми є коригування кількості товару. Але як це зробити, якщо дробова частина у кількості неможлива, наприклад, якщо таким товаром є меблі?
Варто згадати про те, що ціна товару повинна визначатися в гривнях з копійками без ПДВ – це й буде база оподаткування (ст. 188 ПКУ). Потім до цієї ціни "зверху" додається сума ПДВ шляхом множення бази на ставку 20% (чи 7%).
Таким чином, ми завжди будемо мати значення графи 6 в гривнях з двома знаками після коми. Тобто рахувати ПДВ слід "зверху" від бази оподаткування за ставкою 20% (7%), а не навпаки, виділяючи ПДВ з загальної суми. За другим варіантом можна отримати таке число, що призведе до проблем із заповненням граф 6 та 7 податкової накладної.
Іншим варіантом може бути зміна одиниці виміру на більшу, що кратна первісній одиниці. Наприклад, в графі 4 зазначити не «шт», а «тис. шт» (код за КСПОВО – 2013), автоматично ціна збільшиться в 1000 разів, і тоді вже з’являється більше поле для маневрів з ціною та кількістю.
Варто звернути увагу ще на таке: з 1 липня 2017 р. запрацювала норма п. 201.10 ПКУ про те, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Чи означає це, що ПН вже не потрібно порівнювати з первинними документами?
Звісно, найбільш безпечним варіантом буде отримання індивідуальної податкової консультації з цього питання.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити