• Посилання скопійовано

Безоплатна передача майна: наслідки у неприбутковій організації

Неприбуткова організація, неплатник ПДВ, передає безоплатно у власність майно юрособі, платнику ПДВ. Які податки слід сплатити неприбутковій організації?

Бухоблік

Бухгалтерський облік безоплатної передачі залежить від того, що саме передається.

Наприклад, при передачі основних засобів у зв’язку з їх безоплатним наданням у бухгалтерському обліку підприємства, згідно з п. 33 — 34 П(С)БО 7 «Основні засоби», об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу).

У зв’язку з тим, що безоплатне надання основних засобів є їх вибуттям, підприємство відображає витрати, пов’язані із такою операцією, на субрахунку 976 «Списання необоротних активів». Сума нарахованого зношення щодо безоплатно наданих основних засобів відображається за дебетом субрахунка 131 «Зношення основних засобів» у кореспонденції з кредитом рахунка 10 «Основні засоби». При передачі основних засобів слід мати на увазі, що іноді підприємство придбаває об’єкт основних засобів з метою подальшої передачі і не збирається використовувати у своїй діяльності. У цьому випадку таке майно не матиме ознак основних засобів (п. 4 П(С)БО 7), а буде для підприємства товаром, що обліковується на субрахунку 281 «Товари на складі».

Якщо передаються готова продукція, товари, МШП, то такі запаси списуються з урахуванням норм П(С)БО 9 «Запаси». При цьому відображається таке списання як дебет субрахунка 949 «Інші витрати операційної діяльності» та кредит рахунків 26, 28, 20, 22.

Звернімо увагу, що дохід від цієї ж операції у бухгалтерському обліку не визнається, оскільки у цьому випадку немає відповідності до критеріїв доходу, установлених П(С)БО 15 «Дохід».

 

Податок на прибуток

Така операція ніяк не вплине на податковий облік, адже неприбуткова організація не є платником податку на прибуток, якщо відповідає усім вимогам у пп. 133.4.1 ПКУ.  Втім не забудьте її відобразити у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації. Детальніше про його заповнення читайте тут.

Також зауважимо, що при безоплатній передачі майна неприбуткова організація не порушує норми пп. 133.4.1 ПКУ щодо можливості й надалі перебувати серед неплатників податку. Адже дохід від такої операції, як ми з’ясували вище, не виникає, а отже немає його використання.

 

ПДВ

Положення п. 133.4 ПКУ не містять застережень щодо перебування неприбуткової організації в Реєстрі платників ПДВ. Такий статус юрособи впливає виключно на оподаткування її прибутку.

Тому якщо неприбуткова організація зобов'язана (п. 181.1 ПКУ) або бажає (п. 182.1 ПКУ) зареєструватися платником ПДВ, це не впливає на статус неприбутковості.

Про це говорили податківці у листах від 25.03.2016 р. №618/10/15-32-12-01-14, від 11.12.2015 р. №26444/6/99-99-19-02-02-15.

Оскільки на цей момент неприбуткова організація не є платником ПДВ, то відповідно така організація не має нараховувати ПЗ з ПДВ на операцію із безоплатного постачання майна платнику ПДВ.

Втім зазначимо, що відповідно до п. 181.1 ПКУ, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації платником ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ (підкатегорія 101.01.01 ресурсу «ЗІР»*). А згідно з пп. 14.1.191 ПКУ безоплатна передача майна є постачанням товарів.

Зауважимо, що якщо буквально читати норму пп. 14.1.186 ПКУ, оподатковувана операція для цілей р. V Кодексу — це операція, що підлягає обкладанню ПДВ. Тобто напрошується висновок, що оподатковувані операції – це лише операції з постачання товарів (послуг), які обкладають ПДВ за ставками 20%, 7% або 0%.

У зв’язку із цим, вважаємо, що операції, які не вважають об’єктами оподаткування за ст.196 ПКУ та відповідно до місця надання послуг, а також звільнені від ПДВ згідно зі ст.197 та підрозділом 2 р. ХХ ПКУ, до такого обсягу не належать. Однак податківці з цього питання налаштовані фіскально та дозволяють не враховувати до граничного розміру обсягу операцій операції, які не вважають об’єктами оподаткування.

Оскільки мова йде про безоплатну передачу майна  у вигляді благодійної допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації, то така операція звільнена від оподаткування ПДВ згідно з пп. 197.1.15 ПКУ.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених пп. 197.1.15 ПКУ, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

Тож, така операція згідно з роз’ясненнями фахівці ДФС буде враховуватися при визначенні досягнення  ліміту в 1 млн грн для обов’язкової реєстрації платником ПДВ.

* Запитання: "Які операції з постачання товарів/послуг вважаються оподатковуваними операціями для цілей реєстрації платником ПДВ?"

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20242
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024468
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245