Незареєстрована податкова накладна в ЄРПН: які наслідки?

В зазначеному випадку платник ПДВ вчинив два порушення норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПКУ). 

По-перше, порушено строк реєстрації податкової накладної від 23.09.2016 р. Їі потрібно було зареєструвати у строк до 15 календарних днів з дати виникнення податкових зобов’язань згідно з п. 201.10 ПКУ у редакції, що діяла на цю дату. Строк реєстрації даної податкової накладної закінчився 08.10.2016 р. (дата виникнення податкових зобов’язань 23.09.2016 р. не враховується). Станом на дату підготовки відповіді цей строк порушено більше ніж на 60 календарних днів. Згідно з п. 120-1.1 ПКУ на платника ПДВ накладається штраф в розмірі 40% суми ПДВ, зазначеної в податковій накладній. За умовами запитання сума штрафу складає 320,00 грн * 40% = 128,00 грн.

За цим порушенням податківці випишуть податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) згідно з ст. 58 ПКУ. Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено Наказом  Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. №1204 (далі – Порядок). В цьому випадку податківці випишуть ППР згідно з пп. 3 п. 1 розділу ІІ Порядку за формою «Н» (ця форма наведена у Додатку 13 до Порядку). У такому ППР буде вказано суму штрафу, що буде застосована до платника ПДВ – 128,00 грн, а також платіжні реквізити, за якими слід буде сплатити штраф за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної протягом 10  календарних днів, що настають за днем отримання ППР. 

Втім, зауважимо, що зазначені санкції не застосовувалися до продавця, якщо несвоєчасно зареєстрована ПН не підлягала наданню покупцю (відповідно до редакції п. 120-1.1 ПКУ, яка діяла до 01.01.2017 р.). Але, оскільки реєстрація ПН відбудеться вже в 2017 році, можливо, що податківці все ж таки цей штраф застосують, в залежності від того, як вони трактуватимуть зазначену норму ПКУ в 2017 році (наразі офіційних роз’яснень з цього приводу немає).

По-друге, незареєстрована податкова накладна не відображена в декларації з ПДВ, що може спричинити заниження суми ПДВ до сплати в бюджет (якщо в такій декларації за формою, затвердженою Наказом МФУ від 28.01.2016 р. №21, заповнено рядок 18 або значення рядка 19 менше 320,00 грн). В будь-якому випадку платник ПДВ зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за вересень 2016 р. Лише в тому разі, якщо це порушення призвело до недоплати ПДВ в бюджет, потрібно самостійно нарахувати штраф в розмірі 3%, який зазначається у самому уточнюючому розрахунку.

Сума недоплати з ПДВ, які сплачуються за уточненими розрахунками, поданими після 01.01.2017 р.,  перераховуються на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ (норми п. 200-1.2 ПКУ та другого абзацу п. 87.1 ПКУ).  Суму штрафу слід сплатити з поточного рахунку безпосередньо до бюджету. Але зробити обидві виплати потрібно до подання уточнюючого розрахунку (див. абзац четвертий п. 50.1 ПКУ). 

Але, виходячи з інформації, отриманої автором від податківців, наразі процедура стягнення сум ПДВ з ПДВ-рахунку за поданими УР не є узгодженою (приведеною до діючої редакції ПКУ). Податківці зазначають, що навіть суму штрафу, самостійно розрахованого платником ПДВ, вони з 01.01.2017 р. мають право стягувати з ПДВ-рахунку, а отже, їх треба перераховувати саме на цей рахунок (хоча це прямо й не зазначено, на думку автора, в ПКУ). Але зараз податківці радять сплачувати недоплату з ПДВ та штраф по-старому – з поточного рахунку безпосередньо до бюджету. Тож, радимо, перш, ніж подавати УР, узгодити питання сплати недоплати та штрафу із податковим інспектором за місцем обліку.