• Посилання скопійовано

Виконання робіт на об’єкті будівництва із продажем продукції: що з ПДВ?

Підприємство-підрядник встановлює метолопластикові вікна на об’єкті будівництва, а також надає самі вікна. За договором генпідрядник спочатку оплачує вартість вікон (передоплата), а після здачі робіт із їх встановлення – вартість робіт. Коли у підприємства-підрядника виникає податкове зобов'язання з ПДВ?

Спочатку нагадаємо про наявність обов’язкових примірних форм до застосування у вигляді КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», при цьому під «витратами» мається на увазі вартість змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт. 

Так, відповідно до пп. 6.4.6 Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (далі - Правила) вартість придбаного та змонтованого підрядником устаткування включається до примірної форми КБ-3 з підтвердженням розрахунками обґрунтованих витрат, пов’язаних із придбанням устаткування (відпускна ціна, транспортні та заготівельно-складські витрати).

Наявність саме таких форм на практиці вимагають фахівці ДФС як підтвердження понесених витрат на будівництво, адже згідно із п. 3.18 Правил кошторис, який визначає вартість виконаних будівельних робіт за період, встановлений у договорі (щомісяця, за етап тощо) складається за формами КБ-2в та КБ-3. Але, згідно із роз’ясненнями Мінбудівництва, наведеними у листі від 09.03.2010 р. №12/19-2-9-21-2368, застосування форм КБ-2в та КБ-3 є обов’язковим, якщо джерелом фінансування будівельних робіт є державний бюджет. За об'єктами, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду. 

Отже, якщо договором підряду у випадку, що розглядається, передбачено, що передача виконаних робіт повинна оформлюватися цими типовими формами, то вони обов’язкові для застосування підрядником. В цьому випадку у вартості робіт, зазначених в акті, буде враховано вартість матеріалів, які придбавалися і використовувалися підрядником для їх виконання. Таким чином, оформлення такого акту означатиме одну поставку: і робіт, і матеріальної частини, задіяної при їх виконанні. 

Далі врахуємо, що спеціальна норма п. 187.9 ПКУ щодо дати виникнення ПЗ з ПДВ (тобто датою ПЗ є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами) у цьому разі не діє, адже ця норма вимагає наявність довгострокових договорів, а вони, всвоєю чергою, наявність довготривалого (більше одного року) технологічного циклу виробництва та відсутність поетапного здавання робіт. Ні перша, ні друга умови відповідно до умов питання не виконується.

Тому звернімося до загального правила виникнення ПЗ з ПДВ за п. 187.1 ПКУ.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У звичайній ситуації при продажу товару із виконанням робіт слід ці операції розглядати окремо: постачання товару та постачання послуг. Відповідно за кожною окремою операцію слід визначати дату першої події згідно із п. 187.1 ПКУ. Але, оскільки, як ми зазначали вище, для будівельної галузі виконані роботи та придбане чи самостійно виготовлене та змонтовантоване устаткування є однією операцією – операцією із виконання робіт, що підтверджується такими первинними документом як КБ-2в та КБ-3, жодних окремих поставок з метою нарахування ПЗ з ПДВ не буде. 

Отже, слідкувати підрядник – платник ПДВ має тільки за датою, коли відбувається «перша подія», із зазначених вище. 

Оскільки за матеріальну частину замовник здійснив передоплату, то в частині такої передоплати (пропорційно її частки у загальній вартості робіт) повинні були бути визнані ПЗ з ПДВ і складена податкова накладна

Щодо решта вартості будівельних робіт (в частині безпосередньо виконаних робіт), ПЗ з ПДВ виникатимуть при складанні акту за формою КБ-2в (теж, пропорційно неоплаченій часті таких будівельних робіт). 

При цьому, за датою «другої події» - оформлення акту, який містить у собі вартість оплачених раніше матеріалів (що видно із довідки за формою КБ-3), ПЗ з ПДВ, звісно, не визнаються і податкова накладна на таку вартість ще раз не складається. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Калашян Катерина

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Покупець виявився платником ПДВ: алгоритм виправлення та штрафні ризики
    Наша компанія здійснила продаж товару контрагенту, вважаючи його неплатником ПДВ (у договорі цей статус не був чітко прописаний, а про зміни нас не повідомили). Ми зареєстрували податкову накладну (ПН) на неплатника з умовним ІПН «100000000000». Через місяць покупець звернувся з вимогою надати йому коректну ПН, оскільки, як з’ясувалося, він є діючим платником ПДВ. Чи зобов'язані ми виправляти помилку, якщо на момент продажу ми не мали цієї інформації? Чи загрожують нам штрафи за несвоєчасну реєстрацію нової ПН, адже граничні строки вже минули?
    13.02.202646
  • Відступлення грошової вимоги за договором факторингу та ПДВ
    Підприємство (Замовник) уклало договір на закупівлю електроенергії у постачальника з умовою оплати за рахунок бюджетних коштів. Постачальник здійснював постачання електроенергії у січні. У лютому постачальник повідомив, що 20 січня укладено договір факторингу, за яким право грошової вимоги за цим договором було відступлено Фактору. При цьому Фактор, за даними реєстру ПДВ, не є платником податку. Які особливості ПДВ для сторін?
    12.02.202625
  • Чи нараховуються ПЗ покупцем, якщо згідно умов договору оплата постачальнику здійснюється третьою особою?
    Одночасно з формуванням ПК покупець нараховує ПЗ з ПДВ на суму, що була включена до ПК на підставі ПН постачальника за операцією з постачання, з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену ПН
    12.02.202625
  • Дата складання РК при зміні номенклатури
    На яку дату слід складати розрахунок коригування до податкової накладної, сформованої за попередньою оплатою, у разі подальшої зміни номенклатури товарів або послуг?
    12.02.202644
  • Повернення авансу після перереєстрації платником ПДВ: як списати сальдо за субрахунком 643?
    Підприємство отримало аванс у січні 2022 року, перебуваючи на окупованій території, і зареєструвало податкову накладну (ПН). У липні 2023 року реєстрацію платника ПДВ було анульовано. З 01.08.2023 підприємство повторно зареєструвалося платником ПДВ (отримало новий ІПН). У серпні 2024 року аванс повернуто покупцеві. Сформований РК не може бути зареєстрований. Як в обліку списати сальдо за рахунком 643/2 станом на 31.12.2025?
    12.02.202629