• Посилання скопійовано

Безоплатний експорт самостійно виготовлених товарів: що з ПДВ?

Підприємство планує експортувати нерезиденту зразки виготовлених товарів. Яким чином нарахувати ПДВ у такому випадку?

Експорт товарів оподатковується ПДВ за нульовою ставкою (пп. «а» пп. 195.1.1 ПКУ). Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата підтвердження факту вивезення товарів за межі митної території України, коли таке вивезення підтверджене митною декларацією (п. 187.1 ПКУ). Згідно з п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 р. №450, паперова митна декларація вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом цієї ж посадової особи. Отже, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі експорту товарів є дата підтвердження факту вивезення товарів за межі митної території України, тобто дата здійснення відповідного запису на митній декларації. 

Див. також: Експорт товарів: визначаємо дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ

Відповідно до п. 188.1 ПКУ базою оподаткування ПДВ операцій з експорту товарів є договірна вартість товарів (послуг). 

При цьому база оподаткування не може бути нижчою ніж:

• ціна придбання товарів (послуг); 

• звичайна ціна у разі постачання самостійно виготовлених товарів (послуг);

• балансова (залишкова) вартість необоротних активів за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — на основі звичайної ціни). 

Зазначимо, що базу оподаткування підприємство визначає саме для експортної операції, тобто для операції, яка підлягає оподаткуванню за ставкою 0%.

У пп. «а» пп. 195.1.1 ПКУ не встановлено умови щодо застосування ставки ПДВ у розмірі 20% у разі експорту товарів за ціною нижчою ніж ціна придбання або у разі постачання нижче собівартості самостійно вироблених товарів.

На наш погляд, в разі експорту товарів за ціною нижчою від вартості їх придбання до різниці між ціною продажу та придбання теж слід застосовувати ставку ПДВ 0%. 

Але податківці з цього приводу мають іншу думку.

Отже у листі ДФС від 26.01.2016 р. №1389/6/99-99-19-03-02-15 встановлено, що у разі здійснення операції з експорту товару за ціною нижчою від ціни придбання такого товару різниця між вартістю експортованих товарів та ціною придбання таких товарів не формує вартості експортованого товару, а отже, не є експортною операцією. Ця різниця оподатковується за ставкою 20%, а не 0%. 

На суму різниці між вартістю експортованого товару та вартістю придбання такого товару платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну з типом причини «15» та зареєструвати її в ЄРПН. 

Але, навіть якщо діяти за рекомендаціями податківців з цього приводу, то при безоплатному експорті самостійно виготовлених товарів, базою для оподаткування ПДВ буде звичайна ціна таких товарів. А наразі визначення звичайної ціни встановлено пп. 14.1.71 ПКУ.

Згідно з ним звичайна ціна - це ціна товарів, визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ.

Тож оскільки сторони договору щодо безкоштовного експорту товарів (постачальник і одержувач зразків продукції) домовилися, що такі зразки поставляються безкоштовно, то ціна договору в цьому випадку нульова. І саме вона є звичайною ціною для цїєї операції. Тому, на нашу думку, обов’язку з донарахування ПЗ з ПДВ у експортера за цією операцією не виникає.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20248
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024489
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024251