Відповідно до п. 187.11 ПКУ, попередня (авансова) оплата вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку - імпортера. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (п. 187.8 ПКУ)
Згідно з пп. «а» пп. 198.2 ПКУ, до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розд. III Митного кодексу, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті й включаються до ціни товарів (п. 190.1 ПКУ).
Отже, при ввезенні товарів у митному режимі імпорту, у декларанта-імпортера виникають ПЗ з ПДВ, які він сплачує при поданні декларації. Але в декларації з ПДВ таке ПЗ не відображається (воно фіксується у митній декларації).
Водночас імпортер має право на податковий кредит в сумі сплаченого на митниці ПДВ. Підставою для відображення податкового кредиту в декларації з ПДВ за звітний період є належним чином оформлена митна декларація.
Щодо бухобліку. Імпортовані товари оприбутковуються у загальному порядку, установленому П(С)БО 9 «Запаси». Згідно із п. 8 цього стандарту придбані (отримані) або виготовлені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Нагадаємо, первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів, яка складається, зокрема, із таких фактичних витрат (п. 9 П(С)БО 9):
- суми, що сплачується за договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;
-ввізного мита;
- непрямих податків у зв’язку із придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
- транспортно-заготівельних витрат;
- інших витрат, які безпосередньо пов’язані із придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Однак, оскільки при імпорті вартість придбаного товару установлена в інвалюті, для правильного визначення первісної вартості одночасно з вищенаведеними нормами слід застосовувати ще й норми П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». Так, при обчисленні первісної вартості імпортного товару у гривнях важливе значення має, яка подія відбулася раніше: оприбуткування товарів чи оплата їх вартості. Якщо першою подією, як у вашому випадку, є перерахування авансу за товари, то їх первісна вартість визначається відповідно до абз. 1 п. 6 П(С)БО 21. Згідно із цією нормою, сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу. Говорячи простіше, якщо товар передоплачено на 100 %, то при оприбуткуванні його вартість слід перерахувати у гривні за курсом НБУ на дату здійснення передоплати.
Бухгалтерський облік (проведення) таких операцій можна подивитися, наприклад, тут (хоча норми законодавства з того часу значно змінилися, кореспонденція рахунків залишилася актуальною). Зокрема, операція з передоплати за імпортний товар наведена у Таблиці 1.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись