• Посилання скопійовано

Реєстрація платником ПДВ після втрати статусу

Платник ПДВ втратив свій статус у березні 2016 р. через відсутність діяльності. В першій половині травня він планує укласти договори на суму 2,5 млн грн, строк виконання яких – травень 2016 р. Чи має він право добровільно зареєструватися платником ПДВ? Чи подавати реєстраційну заяву після перевищення реєстраційної суми?

Запитання: Платник ПДВ втратив статус платника з ініціативи податкового органу у березні 2016 р. (відсутність діяльності за останні 12 місяців). В першій половині травня він планує укласти кілька договорів на суму 2,5 млн грн, строк виконання яких – травень 2016 р. Чи має право госпсуб’єкт ініціювати добровільну реєстрацію платником ПДВ? Чи треба подавати реєстраційну заяву саме після перевищення реєстраційної суми? Чи є ризик наразитися на штрафні санкції від податкового органу?

Відповідь:

За приписами п. 182.1 ПКУ якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ПКУ не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою. В такому разі реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ПКУ не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних (п. 183.3 ПКУ).

Тобто заяву за формою №1-ПДВ слід подати не пізніше ніж за 20 календарних днів до бажаної дати отримання статусу платника ПДВ.

Та дата, що буде значитися як бажана дата реєстрації платником ПДВ по суті буде  відповідати даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ. Інший варіант – не вказувати в заяві бажану дату реєстрації, в такому разі статус платника ПДВ буде отримано з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу. Цей варіант є більш вигідним, тому що:

1) суб’єкт господарювання самостійно обирає дату, коли він має намір зареєструватися платником ПДВ,

2) не втрачається право на ПК з ПДВ по вхідним операціям,

3) працювати із платником ПДВ є більш вигідним для контрагентів, адже вони матимуть право на вхідний ПК з ПДВ по таким операціям.

Інший варіант – реєструватися платником ПДВ через процедуру обов’язкової реєстрації. Відповідно до п. 181.1 ПКУ разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи. І не важливо, на яку суму відбулося перевищення над сумою в 1 млн грн: на 1 грн чи на 1,5 млн грн – сам факт здійснення оподатковуваних операцій на суму, більше 1 млн грн автоматично змушує суб’єкта господарювання зареєструватися платником ПДВ, жодних штрафних санкцій з боку податківців в цьому разі очікувати не слід.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій в 1 млн грн (в контексті запитання таку заяву слід подати до 10 червня включно. Дата внесення запису до реєстру платників податку у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку (3 дні від дати подання заяви, за умови відсутності підстав для відмови) стане днем його реєстрації платником ПДВ. Не забувайте, що норми п. 183.10 ПКУ встановлюють досить жорсткі обмеження для тих, хто підпадає під обов'язкову реєстрацію, але так і не подав до контролюючого органу реєстраційну заяву. Такий суб’єкт господарювання  несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Кловская Юлия

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024528
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252