Податок на додану вартість: дата виникнення податкових зобов'язань

За загальним правилом п. 198.2 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

• дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; 
• дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

• придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; 
• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. 

Нарахування ПК здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Але право визнати податковий кредит - це право виключно платника ПДВ. До тих пір, поки покупець послуг не зареєструється платником ПДВ, податкова накладна на оподатковувані послуги складається як на неплатника ПДВ, але покупцю не видається. В такому разі, суми ПДВ, які сплачуються замовником у складі запасів і на які постачальником покупцю не видається податкова накладна, мають бути віднесені до складу собівартості запасів як податки, що не компенсуються підприємству (п.9 П(С)БО 9).

Постачання житла є звільненою від оподаткування ПДВ операцією, крім першого постачання (п. 197.1.14 ПКУ). Перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає, зокрема, першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) зі спорудження такого житла за рахунок замовника. Усі наступні постачання вважаються неоподаткованими.  

Оскільки у запитанні йдеться про оподатковувані операції, то для замовника стає актуальним питання включення суми ПДВ до складу податкового кредиту з 01.04.2015 р. 

Підрядник, який збудував для підприємства-замовника житло, після отримання замовником статусу платника ПДВ, складав на такого замовника податкові накладні уже як на платника ПДВ.

Оскільки йдеться про отримання статусу платника ПДВ з 01.04.2015 р., слід враховувати і порядок користування ПК з ПДВ згідно тієї редакції ст. 198 ПКУ, яка діяла до 01.07.2015 р., і того, якою вона стала після 01.07.2015 р. 

До 01.07.2015 р. платник податку для отримання права на ПК з ПДВ мав довести, що придбаний товар/послуги передбачали використовуватися у оподаткованих операціях в межах господарської діяльності. Якщо ж платник податку скористався правом на ПК з ПДВ, але використав товари/послуги в неоподаткованих операціях, він мав визнати ПЗ з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ, з бази, визначеної за п. 189.1 ПКУ (у випадку, який розглядається в запитання – виходячи з ціни придбання). 

Після 01.07.2015 р. платник податку має відносити до ПК з ПДВ усі суми «вхідного» ПДВ, не звертаючи увагу на напрямок використання придбаних товарів/послуг. Але якщо платник податку використав товари/послуги в неоподаткованих операціях, він має визнати ПЗ з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ, з бази, визначеної за п. 189.1 ПКУ (у випадку, якщо йдеться про товари/послуги, придбані до 01.07.2015 р. – ПЗ визнається тільки якщо платник податку скористався правом на ПК з ПДВ).