Компенсація за неякісний товар без повернення: що з ПДВ?

Ідентифікуємо господарську операцію

Відповідно до ст. 678 ЦКУ покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

• пропорційного зменшення ціни;
• безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
• відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

• відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
• вимагати заміни товару.

Відповідно до наведеної умови, не зрозуміло яким чином реалізував своє право покупець в межах ст. 678 ЦКУ.

На думку консультанта найбільш підходящими є два варіанти:

1. пропорційне зменшення ціни;
2. відмова від договору і повернення сплаченої суми.

Варіант 1. Пропорційне зменшення ціни

Пропорційне зменшення ціни передбачає за своєю суттю знижку, яку надає постачальник. Звертаємо увагу, що пропорційне зменшення не визначає безоплатне постачання. Тобто ціну буде знижено на певну суму, а не повну вартість товару.

В цьому випадку сторони укладають додаткову угоду до договору поставки, де фіксують факт поставки неякісного товару та домовленість про зменшення його пропорційної вартості, тобто покупець отримує знижку.

На підставі угоди складається двосторонній документ, наприклад, "Акт про встановлення розбіжностей у якості" або "Протокол узгодження компенсації (знижки)". У цьому документі фіксується номенклатура, кількість товару та сума, на яку зменшується його вартість. 

Якщо постачальник та покупець домовились про пропорційне зменшення ціни (знижку на частину товару), то постачальник повинен скласти РК до податкової накладної, що була складена на дату поставки неякісного товару. 

У разі, якщо після постачання товарів/послуг відбувається будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перегляд цін, здійснення перерахунку у зв’язку з поверненням товарів/послуг постачальнику або поверненням постачальником суми попередньої оплати, податкові зобов’язання та податковий кредит постачальника і отримувача підлягають відповідному коригуванню. Таке коригування здійснюється на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, який складається відповідно до порядку, встановленого для податкових накладних, та підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН (п. 192.1 ПКУ).

Так як немає прямої норми, що передбачає собою перегляд цін, то податківці визначають дві події, коли потрібно скласти РК, зокрема, коли є фізичний рух товару/послуги або грошових коштів, а не складання додаткових угод чи актів перерахунку. 

Дивимось відповідь в ЗІР 101.15: «Якою датою складається розрахунок коригування до податкової накладної у випадку, коли відбувається наступний за постачанням перегляд цін: на дату здійснення перерахунку ціни чи на дату доплати/повернення коштів?»:

«У разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг розрахунок коригування складається на дату доплати/повернення коштів».

Враховуючи зазначене, РК треба скласти на дату оплати.

Варіант 2. Відмова від договору та вимога повернення сплаченої за товар грошової суми

В цьому випадку підприємство постачальник має повернути всю вартість товару. Звертаємо увагу, що повернення оплати передбачає повернення товару (ст. 681-1 ЦКУ).

Якщо товар не буде повернено, то у нас безоплатне постачання. На думку консультанта, в такому разі треба окремо розглядати дві операції: 

• щодо повернення товару та коштів і 
• окремо безоплатне постачання. 

Перша операція передбачає оформлення розірвання договору, передачі товару на базі покупця, повернення оплати та складання РК на дату повернення оплати як в першому випадку. 

Безоплатне постачання (друга операція) передбачає подальше відвантаження. За такою операцією платник податку зобов’язаний скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни таких товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання/передачі.

Відповідно до наведеної умови не визначено статус бракованого товару, зокрема чи є це безоплатним постачанням для покупця чи пропорційним зменшенням ціни, проте зазначено, що покупець отримає грошову компенсацію у вигляді вартості товару.

Тому, на погляд консультанта, в цьому випадку у нас дві окремі операції:

• постачання за загальними правилами. В цьому випадку немає підстав коригувати ПЗ. Так як не відбувається ні зміна ціни, ні повернення товару, ні повернення коштів (п. 192.1 ПКУ). 

Компенсація шкоди у розмірі вартості товару. Тобто, сума, яка повертається, не є поверненням оплати з товар, а є відшкодуванням шкоди.

Покупцю також не потрібно складати ПН за отриманою компенсацією, адже отримані кошти за своєю суттю є відшкодуванням завданих збитків і не передбачають постачання товарів/послуг (пп.188.1 ПКУ). Повернута покупцю сума відшкодування відображається проводкою: Дт 948 та Кт 311, як сума визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства та умов договорів без коригування суми ПДВ. 

На думку консультанта, запропонований покупцем варіант з оформленням компенсації як послуги з кодом ДКПП 47.00 не відповідає суті операції. Адже операція є не наданням послуги, а фактично є відшкодуванням завданих збитків (нанесеної шкоди). Така невідповідність документального оформлення та суті господарської операції може призвести до невизнання податковими органами витрат та податкового кредиту за такою операцією.

Таким чином, сторони укладають додаткову угоду до договору поставки, де фіксують факт поставки неякісного товару та домовленість за вибором: про зменшення його пропорційної вартості, тобто покупець отримує знижку, або безоплатна передача товару та повернення коштів, або отримання компенсації збитків у розмірі повної вартості товару, без повернення самого товару.

Складання первинних документів

• На підставі додаткової угоди залежно від суті компенсації можуть складатися такі документи:
• пропорційна знижка: акт про встановлення розбіжностей у якості або протокол узгодження компенсації (знижки);
• розірвання договору та безоплатна передача товару: видаткова накладна повернення товару та коштів і наступна безоплатна передача товару за видатковою накладною;
• компенсація вартості товару: претензія щодо якості товару та відшкодування збитків.

Податок на прибуток

В залежності від того, як документально буде ідентифіковано операцію, зокрема: розірвання договору з подальшою безоплатною передачею товару чи компенсація вартості за претензією, платники, які застосовують різниці можуть застосовувати коригування відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ та пп. 140.5.11 ПКУ відповідно. 

Якщо буде прийнято рішення щодо пропорційного зменшення ціни, тобто буде компенсована частина вартості, то податкових різниць не буде, все за правилами бухобліку.

Висновки:

• Компенсація збитків у розмірі вартості товару без повернення товару — це не знижка і не послуга. Вона розглядається як відшкодування збитків, а не як нове постачання чи зміна ціни за договором;
• При компенсації збитків у розмірі вартості товару не виникає об'єкта оподаткування ПДВ (п. 188.1 ПКУ), а отже, немає підстав для складання ПН чи РК;
• Сума компенсації обліковується як інші витрати (Дт 948), однак платникам податку на прибуток, які коригують фінансовий результат, варто врахувати пп. 140.5.11 ПКУ;
• Оформлення має відповідати суті операції. Не варто маскувати компенсацію під послугу (навіть із ПН за ДКПП 47.00) — це створює ризики втрати права на витрати та податковий кредит.