• Посилання скопійовано

Природні втрати: особливості оподаткування

Фірма здійснювала експорт зерна на умовах СРТ. В порт було поставлено 997.600 т зерна. На судно навантажено та оформлено ВМД на об'єм 995.600 т. 2 т списано на природні втрати. Податкову накладну виписувати лише на об'єм, що зазначений у ВМД? Як бути з вказаними двома тоннами природних втрат?

Згідно з п. 201.7 ПКУ,  податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 187.1 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Отже, на дату оформлення МД, яка засвідчує факт перетинання кордону України на фактичний об'єм постачання зерна ( 995, 600 т) слід скласти податкову накладну (тип причини 07 – Експортні постачання) та зареєструвати її в ЄРПН.

Що стосується природнього убутку 2 т зерна. Якщо щодо товару є затверджені норми природного убутку, то суми втрат як в межах таких норм, так і понад затверджені норми можна списати з відображенням в бухгалтерському обліку на витрати звітного періоду (п. 27 П(С)БО 9 «Запаси»). 

Зазначимо, що розділ ІІІ ПКУ наразі не передбачає коригування фінансового результату у випадку убутку запасів, як в межах норм природного убутку, так і понаднормового. А отже, те як ви спишете такі втрати в бухгалтерському обліку, напряму вплине на розмір об’єкту оподаткування податком на прибуток – фінансовий результат до оподаткування.   

Щодо  ПДВ. Незалежно від того, що було першою подією — аванс чи поставка, нестачі товару в межах норми природного убутку жодним чином не змінять суму ПК (якщо звісно він був сформований) покупця (з 01.07.2015 р. право на ПК стало обов'язком платника ПДВ у зв'язку зі змінами в ст. 198 ПКУ). 

При списанні в межах норм природного убутку товарів, при придбанні яких був сформований податковий кредит, податкові зобов’язання платником ПДВ не нараховуються та податковий кредит не коригується (за умови, що вартість таких товарів включається до вартості товарів, яка підлягає оподаткуванню. В інших випадках – ПДВ нараховується за основною ставкою 20%).

Якщо такі товари списуються понад норми їх природного убутку, в зв'язку з чим вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності платника ПДВ, то не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1  ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну. 

Додатково див. роз'яснення в ЗІР 101.02 на запитання: «Як в податковому обліку з податку на додану вартість відображається операція зі списання товарів в межах норм та/або понад норми природного убутку, які втратили товарний вигляд?» (а також тут>>>).

Див. також: Природний убуток: тонкощі обліку.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Степанов Михайло

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Відступлення грошової вимоги за договором факторингу та ПДВ
    Підприємство (Замовник) уклало договір на закупівлю електроенергії у постачальника з умовою оплати за рахунок бюджетних коштів. Постачальник здійснював постачання електроенергії у січні. У лютому постачальник повідомив, що 20 січня укладено договір факторингу, за яким право грошової вимоги за цим договором було відступлено Фактору. При цьому Фактор, за даними реєстру ПДВ, не є платником податку. Які особливості ПДВ для сторін?
    12.02.202622
  • Чи нараховуються ПЗ покупцем, якщо згідно умов договору оплата постачальнику здійснюється третьою особою?
    Одночасно з формуванням ПК покупець нараховує ПЗ з ПДВ на суму, що була включена до ПК на підставі ПН постачальника за операцією з постачання, з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену ПН
    12.02.202623
  • Дата складання РК при зміні номенклатури
    На яку дату слід складати розрахунок коригування до податкової накладної, сформованої за попередньою оплатою, у разі подальшої зміни номенклатури товарів або послуг?
    12.02.202641
  • Повернення авансу після перереєстрації платником ПДВ: як списати сальдо за субрахунком 643?
    Підприємство отримало аванс у січні 2022 року, перебуваючи на окупованій території, і зареєструвало податкову накладну (ПН). У липні 2023 року реєстрацію платника ПДВ було анульовано. З 01.08.2023 підприємство повторно зареєструвалося платником ПДВ (отримало новий ІПН). У серпні 2024 року аванс повернуто покупцеві. Сформований РК не може бути зареєстрований. Як в обліку списати сальдо за рахунком 643/2 станом на 31.12.2025?
    12.02.202626
  • ПДВ при отриманні передоплати від комітента за договором комісії на послуги
    Який порядок оподаткування ПДВ та складання податкових накладних у комісіонера — платника ПДВ у разі отримання передоплати від нерезидента-комітента за договором комісії за транспортно-експедиційні послуги з різними режимами оподаткування (20 %, 0 %, не є об’єктом ПДВ), якщо на дату отримання передоплати відсутні акти виконаних робіт від експедиторів та акти наданих послуг комітенту, і не відомо, які саме послуги будуть надані?
    11.02.202625