• Посилання скопійовано

Підприємству відкрито два електронні рахунки: дії

ДФС двічі надіслано повідомлення про відкриття електронного рахунку. Які дії в даній ситуації?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Відповідно до п. 5 Порядку №569 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку (автоматизований банк даних платників ПДВ), який ДФС надсилає Казначейству. На підставі даних з реєстру Казначейство здійснює відкриття електронного рахунка платника ПДВ. Одним із ключових факторів, щоб підприємство потрапило до такого реєстру – факт реєстрації платником ПДВ. У такому реєстрі зазначаються найменування, податковий номер, індивідуальний податковий номер платника податку та дата реєстрації його платником податку.

Може бути так, що підприємство мало анулювання реєстрації ПДВ (або з власної ініціативи, або за рішенням податкового органу), а згодом відбулася повторна реєстрація платником ПДВ. В такому разі один рахунок може бути ще діючим для того, щоб колишній платник ПДВ із “старим” індивідуальним номером погасив свої податкові зобов’язання перед бюджетом за результатом останнього податкового періоду, а всі податкові зобов’язання задекларовані за підсумками роботи вже в статусі нового платника ПДВ будуть відбуватися через новий електронний рахунок. Відповідно до п. 8. Порядку №569 у разі повторної реєстрації особи платником ПДВ йому відкривається новий електронний рахунок. В такому разі, коли всі ПЗ до бюджету за наслідками анульованої реєстрації платником ПДВ будуть перераховані, Держказначейство самостійно закриє електронний рахунок, жодної участі від суб’єкта господарювання це не вимагатиме. Єдиний момент, якщо матиме місце відновлення реєстрації платником ПДВ за рішенням суду, відновлення матиме місце датою первинної реєстрації платником ПДВ (п. 5.10 Порядку №1130). А враховуючи п. 5 Порядку №569, що датою початку здійснення платником ПДВ операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р., - 1 лютого 2015 року), в такому разі новий електронний рахунок відкриватися не повинен. Проте,  вважаємо, що платник повинен отримати повідомлення ДФС  про реквізити його електронного рахунка.

Другий варіант, коли можливе відкриття двох електронних рахунків – це коли банки повідомляють податкову про відкриття платником податків депозитних рахунків, далі ця інформація потрапляє до реєстрів, що йдуть на Казначейство і далі вже Казначейство відкриває електронний рахунок з прив’язкою до депозитного рахунка. В такому разі цей рахунок потрібно просто ігнорувати, всі платежі та розрахунки із бюджетом потрібно здійснювати виключно із поточного рахунка на електронний (не той, де є помітка “Поточний депозит ТОВ….<назва підприєства>”).

У випадку, якщо мала місце технічна помилка, і справді підприємству відкрито два електронні рахунки, на адресу ДПІ слід надати офіційний запит із проханням роз’яснити, який рахунок слід підприємству використовувати. В противному разі є ризик того, що по одному із них буде мати місце податковий борг і згодом запуститься механізм примусового списання коштів в рахунок його погашення.

--1--

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабміну від 16.10.2014 р. N 569

--2--

Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість,  затверджене наказом Мінфіну від 14.11. 2014 р. N 1130

 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Тристоронній договір з нерезидентом: як скласти податкову накладну на аванс? (аудіоверсія)
    Підприємство отримало від нерезидента передоплату за обладнання в сумі 100 000 дол. США. Обладнання буде передано отримувачу, який знаходиться в Україні. Як правильно скласти податкову накладну на суму авансу, отриманого в іноземній валюті?
    17.06.202616
  • Дата виникнення ПДВ-зобов’язань при передоплаті у 2026 році: правило першої події (аудіоверсія)
    Підприємство перерахувало постачальнику передоплату за товари 27.12.2026, а кошти були зараховані на рахунок постачальника 28.12.2026. Необхідно визначити, на яку саме дату, з урахуванням правила першої події та норм п. 187.1 ПКУ, у постачальника виникають податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією.
    17.06.202642
  • Помилкова податкова накладна з РК до нуля у 2026 році: відображення в декларації з ПДВ (аудіоверсія)
    У травні 2026 року підприємство помилково склало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну без фактичного постачання. У тому ж місяці до неї зареєстровано розрахунок коригування зі зменшенням показників до нуля. Чи виникають у такому разі податкові зобов’язання з ПДВ, чи потрібно відображати ці документи в декларації з ПДВ та чи впливає їх невідображення на правильність визначення податкових зобов’язань?
    17.06.2026160
  • ПДВ при продажу зерна з елеватора у 2026 році: дата ПЗ і ПН за EXW (аудіоверсія)
    Підприємство - платник ПДВ реалізує зерно, що зберігається на елеваторі, на умовах EXW. За договором поставки право власності переходить покупцю на дату підписання видаткової накладної, але тристоронній акт, розрахунки за зберігання та переоформлення складських документів оформлюються пізніше. На яку дату виникають податкові зобов’язання з ПДВ і обов’язок скласти податкову накладну, якщо оплата на цю дату ще не надійшла?
    15.06.202638
  • Списання озимої пшениці у 2026 році: ПДВ-наслідки та критерії форс-мажору (аудіоверсія)
    Сільськогосподарське підприємство восени 2025 року засіяло озиму пшеницю. У лютому 2026 року посіви були життєздатними, але в період з кінця лютого до кінця квітня їх повністю знищено під час будівництва фортифікаційних споруд. Комісія підтвердила безповоротне пошкодження та списання. Чи вважається така втрата наслідком форс-мажору або заходів оборони, і чи потрібно нараховувати ПДВ за пп. 198.5 ПКУ?
    15.06.202625