• Посилання скопійовано

Підприємству відкрито два електронні рахунки: дії

ДФС двічі надіслано повідомлення про відкриття електронного рахунку. Які дії в даній ситуації?

Відповідно до п. 5 Порядку №569 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку (автоматизований банк даних платників ПДВ), який ДФС надсилає Казначейству. На підставі даних з реєстру Казначейство здійснює відкриття електронного рахунка платника ПДВ. Одним із ключових факторів, щоб підприємство потрапило до такого реєстру – факт реєстрації платником ПДВ. У такому реєстрі зазначаються найменування, податковий номер, індивідуальний податковий номер платника податку та дата реєстрації його платником податку.

Може бути так, що підприємство мало анулювання реєстрації ПДВ (або з власної ініціативи, або за рішенням податкового органу), а згодом відбулася повторна реєстрація платником ПДВ. В такому разі один рахунок може бути ще діючим для того, щоб колишній платник ПДВ із “старим” індивідуальним номером погасив свої податкові зобов’язання перед бюджетом за результатом останнього податкового періоду, а всі податкові зобов’язання задекларовані за підсумками роботи вже в статусі нового платника ПДВ будуть відбуватися через новий електронний рахунок. Відповідно до п. 8. Порядку №569 у разі повторної реєстрації особи платником ПДВ йому відкривається новий електронний рахунок. В такому разі, коли всі ПЗ до бюджету за наслідками анульованої реєстрації платником ПДВ будуть перераховані, Держказначейство самостійно закриє електронний рахунок, жодної участі від суб’єкта господарювання це не вимагатиме. Єдиний момент, якщо матиме місце відновлення реєстрації платником ПДВ за рішенням суду, відновлення матиме місце датою первинної реєстрації платником ПДВ (п. 5.10 Порядку №1130). А враховуючи п. 5 Порядку №569, що датою початку здійснення платником ПДВ операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р., - 1 лютого 2015 року), в такому разі новий електронний рахунок відкриватися не повинен. Проте,  вважаємо, що платник повинен отримати повідомлення ДФС  про реквізити його електронного рахунка.

Другий варіант, коли можливе відкриття двох електронних рахунків – це коли банки повідомляють податкову про відкриття платником податків депозитних рахунків, далі ця інформація потрапляє до реєстрів, що йдуть на Казначейство і далі вже Казначейство відкриває електронний рахунок з прив’язкою до депозитного рахунка. В такому разі цей рахунок потрібно просто ігнорувати, всі платежі та розрахунки із бюджетом потрібно здійснювати виключно із поточного рахунка на електронний (не той, де є помітка “Поточний депозит ТОВ….<назва підприєства>”).

У випадку, якщо мала місце технічна помилка, і справді підприємству відкрито два електронні рахунки, на адресу ДПІ слід надати офіційний запит із проханням роз’яснити, який рахунок слід підприємству використовувати. В противному разі є ризик того, що по одному із них буде мати місце податковий борг і згодом запуститься механізм примусового списання коштів в рахунок його погашення.

--1--

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабміну від 16.10.2014 р. N 569

--2--

Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість,  затверджене наказом Мінфіну від 14.11. 2014 р. N 1130

 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Кловская Юлия

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20245873
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024253