Податковий кредит замовника у підрядника-касовика: строк 365 днів від дати ПН, а не акта (пп. 198.6 ПКУ) (аудіоверсія)

Ситуація, коли підрядник застосовує касовий метод оподаткування ПДВ, а замовник працює за загальним правилом першої події, створює тимчасовий розрив між моментом виникнення бухгалтерських і господарських підстав для операції та моментом, коли замовник фактично може скористатися податковим кредитом.

Ключовий момент — механіка складання податкової накладної підрядником-касовиком. Відповідно до пп. 14.1.266 ПКУ, за касовим методом податкові зобов'язання виникають не на дату підписання акта, а виключно на дату надходження коштів чи іншої компенсації вартості робіт. Це означає, що доки оплата не здійснена, у підрядника формально відсутні підстави для нарахування ПДВ, а отже — і для складання податкової накладної. Навіть якщо акт підписаний і роботи прийняті, накладна з'явиться лише після зарахування коштів.

Для замовника, який діє за звичайним правилом першої події (п. 198.2 ПКУ), право на податковий кредит теоретично прив'язане до дати тієї події, що настала раніше — оплати або отримання результатів робіт. Проте реалізувати це право можна тільки за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (п. 198.6 ПКУ). Якщо акт підписаний раніше оплати, замовник опиняється в ситуації, коли перша подія (отримання робіт) вже відбулася, а документальної підстави для кредиту ще немає — підрядник її просто не мав права оформити. Практично це означає, що до моменту оплати сума ПДВ у замовника «зависає» і не може бути відображена в декларації: доцільно тимчасово обліковувати її на субрахунку 644/1 «Податковий кредит непідтверджений» до моменту реєстрації податкової накладної.

Лише тоді, коли підрядник отримає оплату, складе та зареєструє податкову накладну, у замовника з'являється фактична можливість перенести суму з 644/1 на рахунок 641/ПДВ. Саме ця подія — реєстрація податкової накладної підрядником — і є відправною точкою для відліку строків, а не дата підписання акта.

Щодо самих строків діють загальні правила: якщо податкову накладну зареєстровано вчасно, кредит відображається в періоді її складання; якщо реєстрація відбулась із запізненням — у періоді фактичної реєстрації. Граничний строк для включення суми ПДВ до податкового кредиту становить 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (п. 198.6 ПКУ). Важливо, що цей строк починає відлічуватися саме від дати складання накладної підрядником (тобто від дати його оплати), а не від дати акта виконаних робіт — незважаючи на те, що для замовника першою подією юридично вважався саме акт.

Окремо слід зауважити, що спеціальне правило про можливість відображення податкового кредиту поза межами 365 (і навіть 1095) днів, передбачене абз. 5–7 п. 198.6 ПКУ, стосується не замовника з описаної ситуації, а самого підрядника-касовика — коли він формує кредит за власними придбаннями (матеріалами, субпідрядом), потрібними для виконання робіт, і сплачує постачальникам із затримкою. Цю позицію підтверджує роз'яснення ДПС у категорії 101.13 «ЗІР», де податківці підтверджують збереження права на кредит навіть у разі оплати вже після спливу 1095 днів з дати складання податкової накладної.

Практична рекомендація для замовника — прямо прописувати в договорі підряду умову про залежність строку оплати від необхідності своєчасного отримання зареєстрованої податкової накладної, щоб уникнути суперечок і фінансових втрат через розрив у часі між актом та фактичним правом на кредит.

Читайте також:  Касовий метод ПДВ у будівництві у 2026 році: правила за ПКУ та бухгалтерський облік

Висновки

• Якщо контрагент-підрядник застосовує касовий метод, факт підписання акта не дає замовнику автоматичного права на податковий кредит — необхідна зареєстрована податкова накладна, яку підрядник складає лише після отримання оплати;
• До моменту реєстрації такої накладної суму ПДВ доцільно обліковувати як непідтверджений податковий кредит, а переносити на розрахунки з бюджетом — тільки після її фактичної реєстрації;
• 365-денний строк для реалізації права на податковий кредит замовнику слід відраховувати від дати складання податкової накладної підрядником-касовиком, а не від дати підписання акта виконаних робіт.