Прощення боргу є спеціальною підставою припинення зобов’язання за волевиявленням кредитора (ст. 605 ЦКУ). За своєю правовою природою це може бути як односторонній правочин (повідомлення/заява кредитора), так і двостороння домовленість (договір або додаткова угода), спрямована на повне чи часткове звільнення боржника від виконання його обов'язків.
У бухгалтерському обліку дохід від реалізації, визнаний на дату відвантаження товару (Кт 702), не сторнується. Сума прощеного боргу списується на інші операційні витрати (Дт 944 або Дт 949) безпосередньо або за рахунок попередньо створеного резерву сумнівних боргів (Дт 38).
Прощення боргу не дає постачальнику права зменшити нараховані при відвантаженні податкові зобов’язання з ПДВ. У податку на прибуток сума списаного боргу визнається бухгалтерськими витратами; високодохідні платники повинні коригувати фінрезультат на різниці за пп. 139.2 ПКУ.
Податок на додану вартість (ПДВ)
Податкові зобов’язання. На дату відвантаження продукції постачальник визначив податкові зобов’язання з ПДВ і склав податкову накладну відповідно до пп. 187.1 ПКУ. Прощення боргу за поставлений товар не є поверненням товару чи коштів, тому не є підставою для складання зменшуючого розрахунку коригування згідно з пп. 192.1 ПКУ. Нараховані зобов’язання з ПДВ залишаються в силі.
Це відповідає усталеній позиції ДПС. Так, у Базі ЗІР (категорія 101.15) податківці прямо зазначають: якщо товар був відвантажений, а потім постачальник прощає неоплачену заборгованість, таке прощення не призводить до коригування податкових зобов'язань з ПДВ постачальника.
Вхідний податковий кредит постачальника. Сировина й матеріали, використані для виготовлення продукції, були задіяні в оподатковуваній господарській операції з постачання, тому обов’язку нараховувати компенсуючі зобов’язання за пп. 198.5 ПКУ у постачальника не виникає.
Податок на прибуток
Об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається виходячи з фінансового результату до оподаткування за даними бухгалтерського обліку з урахуванням податкових різниць, передбачених Податковим кодексом (пп. 134.1.1 ПКУ).
Малодохідні платники. Для платників із річним доходом не більше 40 млн грн, які прийняли рішення про незастосування податкових різниць, наслідки списання дебіторської заборгованості визначаються виключно за правилами бухгалтерського обліку (через витрати звітного періоду або через резерв сумнівних боргів/визнання очікуваних кредитних збитків).
Високодохідні платники (застосування різниць за пп. 139.2 ПКУ). Для платників, які застосовують податкові різниці, операція зі списання дебіторської заборгованості підлягає коригуванню:
- Згідно з пп. 139.2.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів (або резерву очікуваних кредитних збитків), а також на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму сформованого резерву;
- Відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок резерву) лише за умови, що така заборгованість відповідає ознакам безнадійної згідно з пп. 14.1.11 ПКУ (роз'яснення в ЗІР, категорія 102.12).
Якщо постачальник добровільно звільняє покупця від оплати у зв’язку зі знищенням товару, така операція для цілей ПКУ розглядається саме як прощення боргу, а не як списання безнадійної заборгованості. Підпункт «ж» пп. 14.1.11 ПКУ вимагає підтвердження неможливості стягнення саме грошового боргу через форс-мажорні обставини (підтверджені сертифікатом ТПП або відповідними актами); сам факт втрати товару покупцем автоматично не робить його грошове зобов'язання безнадійним для кредитора. Отже, платник збільшує фінрезультат за пп. 139.2.1 ПКУ, але не має підстав для його зменшення за пп. 139.2.2 ПКУ.
Ризики застосування пп. 140.5.10 ПКУ. Якщо борг прощається особі, яка не є платником податку на прибуток (наприклад, юрособі на спрощеній системі або ФОП), виникає додатковий податковий ризик. Контролюючі органи схильні трактувати суму прощеної комерційної заборгованості неплатникам як безповоротну фінансову допомогу (або безоплатно надані товари/послуги) та наполягати на збільшенні фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 140.5.10 ПКУ.
Висновки
ПДВ
прощення боргу не зменшує нараховані при відвантаженні податкові зобов’язання постачальника (розрахунок коригування не складається). Компенсуючі податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ не нараховуються.
Податок на прибуток
Списання заборгованості визнається витратами в бухобліку. Високодохідні платники здійснюють коригування за п. 139.2 ПКУ: збільшують фінрезультат на суму витрат на резерв або списання понад резерв, але зменшити його за пп. 139.2.2 ПКУ не мають права, оскільки прощений борг не відповідає критеріям безнадійного за пп. 14.1.11 ПКУ.
Неплатники податку на прибуток
У разі прощення боргу контрагенту-єдиннику або неплатнику податку на прибуток слід враховувати високий ризик вимоги ДПС щодо збільшення фінрезультату за пп. 140.5.10 ПКУ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
