Переплата покупця у 2026 році: ПН та РК при поверненні коштів за ст. 192 ПКУ (аудіоверсія)

Помилка, але ПДВ може нараховуватися

В описаній ситуації фактично має місце помилка платника під час заповнення платіжної інструкції. У межах Цивільного кодексу України такі кошти розглядаються як майно, набуте без достатньої правової підстави, і підлягають обов’язковому поверненню. Тож, з позиції цивільного права та бухгалтерського обліку, помилково перераховані грошові кошти власністю отримувача не стають, а за своєю економічною суттю така операція є ближчою до фінансової допомоги. Зокрема, у постанові ВП Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №910/3831/22 вказано, що обов’язок повернення безпідставно отриманих коштів виникає відразу після їх надходження, чим вкотре підтверджено, що такі кошти не можуть розглядатися як оплата за постачання товарів або послуг. 

В свою чергу, відповідно до приписів пп. 187.1 ПКУ, податкове зобов'язання виникає або на дату зарахування коштів від покупця як оплата за товари/послуги, або на дату оформлення накладної/акта наданих послуг. Продавець зобов’язаний скласти електронну податкову накладну на дату виникнення зобов'язань (навіть на аванс) і зареєструвати її в ЄРПН. Якщо ж потім плани змінилися або кошти повернули, то відповідно до пп. 192.1 ПКУ доведеться виписати розрахунок коригування. Тобто, якщо розуміти ПКУ буквально, то на оподаткування отриманих коштів прямо впливає призначення платежу – якщо відповідно до призначення кошти були заплачені за товари/послуги, то виникають податкові зобов’язання з ПДВ. 

В свою чергу, ключовим критерієм для нарахування податкових зобов’язань ДПС вважає не так суть операції, як сам факт наявності договірних відносин між сторонами. Зокрема, в ІПК ДПС від 04.05.2026 №2581/ІПК/99-00-21-03-02, щодо необхідності складання податкової накладної на суму коштів, які були помилково сплачені на рахунок Товариства в ситуації, коли контрагентом помилково перераховано більшу суму коштів, ніж зазначено в акті наданих послуг або договорі (питання 3), та повернуто помилково перераховані кошти контрагенту в той же або на наступний день, позиція ДПС сформована наступним чином: «Якщо платник податку отримав на свій рахунок кошти (в тому числі помилково перераховані) від іншої особи, з якою у такого платника податку наявні (були наявні у попередніх періодах) договірні відносини на предмет постачання товарів/послуг, то на дату отримання таких коштів платник податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. У разі повернення коштів відповідно до пп. 192.1 ПКУ платник податку складає розрахунок коригування до такої податкової накладної». 

Зважаючи, що ПКУ не містить прямої норми щодо помилково сплачених сум, платникам доцільно звертатися до актуальних ІПК та роз’яснень контролюючого органу. Тим більше, що на запитання в базі ЗІР, категорія 101.06: «Чи підлягають оподаткуванню ПДВ кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача з вини платника, якщо договірні відносини щодо постачання товарів/послуг наявні/відсутні?» — податківці відповіли: «Це питання потребує детального вивчення документів (матеріалів), які стосуються зазначеної операції. З метою отримання відповідних роз’яснень пропонуємо звернутися до ДПС із запитом на отримання індивідуальної податкової консультації у порядку, передбаченому нормами статті 52 ПКУ».

Порядок складання податкової накладної (ПН), розрахунку коригування (РК) та відображення в звітності

Відповідно до пп. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ є дата «першої події» — зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку.

За офіційною позицією ДПС, якщо між сторонами існують договірні відносини (укладено договір або виставлено рахунок), усі отримані від покупця кошти (включно із сумою перевищення) визнаються передоплатою (авансом).

Таким чином, підприємство на дату зарахування грошових коштів складає ПН на повну суму зарахованих грошових коштів. 

Згідно з пп. 192.1 ПКУ, у разі повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника й отримувача підлягають коригуванню на підставі РК. Розрахунок складається датою повернення коштів покупцю.

Відповідно до чинного роз’яснення бази ЗІР, категорія 101.15, розрахунок коригування до податкової накладної у разі часткового повернення попередньої оплати (авансу) заповнюється наступним чином: 

У першому рядку табличної частини (розділ Б) такого розрахунку коригування:

• у графі 1.1 зазначається номер за порядком;
• у графі 1.2 – порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується;
• у графі 2.1 – код причини коригування 102 (Зміна кількості);
• у графі 2.2 – «№з/п групи коригування». В усіх рядках розрахунку коригування, пов’язаних з коригуванням одного рядка податкової накладної (рядок, в якому зі знаком «–» зазначено відповідні показники податкової накладної, що коригується, та нового(их) рядку(ків) з виправленими показниками, що його замінює(ють), у графі 2.1 зазначається однаковий код причини коригування. Одночасно усім таким рядкам присвоюється один номер групи коригування;
• значення граф 3 – 6 відповідає значенню відповідно граф 2 – 5 рядка податкової накладної, що коригується;
• у графі 7 зі знаком «–» зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;
• у графі 8 – значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується. При цьому знак «–» у цій графі не вказується;
• графи 9 – 10 не заповнюються;
• значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;
• у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується;
• у графі 14 – сума ПДВ з графи 11 податкової накладної зі знаком «–». 

Одночасно заповнюється другий рядок табличної частини (розділ Б) такого розрахунку коригування, у якому:

• у графі 1.1 зазначається номер за порядком;
• у графі 1.2 – новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в податковій накладній, що коригується;
• у графі 2.1 – код причини коригування 102 (Зміна кількості).
• у графі 2.2 – «№з/п групи коригування»;
• значення граф 3 – 6 відповідає значенню відповідно граф 2 – 5 рядка податкової накладної, що коригується;

у графі 7 зазначається нове (змінене, правильне) значення кількості товарів/послуг:

• у графі 8 – значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
• графи 9 – 10 не заповнюються;
• значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;
• у графі 13 зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ);
• у графі 14 – сума ПДВ (за наявності).

Постачальник зменшує податкові зобов'язання (рядок 7.1 декларації з податку на додану вартість) лише після реєстрації РК в ЄРПН (пп. 192.1.1 ПКУ): у періоді складання РК (якщо зареєстровано вчасно) або у періоді реєстрації (якщо несвоєчасно).

Покупець зобов'язаний зменшити податковий кредит (рядок 14 або 15 декларації та Таблиця 2.2 Додатка 1) у періоді повернення коштів незалежно від факту реєстрації РК.

Висновки

1. За позицією ДПС, за наявності договірних відносин ПН складається на всю суму отриманих коштів, у тому числі на помилкову переплату; 
2. На дату повернення переплати продавець складає зменшуючий РК до ПН за п. 192.1 ПКУ; при частковому поверненні авансу застосовується код причини 102 «Зміна кількості»;
3. Продавець зменшує ПДВ-зобов’язання після реєстрації РК в ЄРПН, а покупець коригує податковий кредит у періоді повернення коштів незалежно від реєстрації РК.