У практиці платників ПДВ трапляються випадки, коли через технічний збій або людський фактор на одну й ту саму господарську операцію реєструють дві податкові накладні (ПН). Механізм анулювання зайво створеного документа регламентується нормами Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307 (зокрема, пунктом 25).
Щоб позбутися зайвої ПН, постачальник має сформувати особливий розрахунок коригування (РК). Його заповнення має такі характерні риси у заголовній частині:
- У верхній лівій графі, призначеній для відміток про ненадання покупцю, зазначається спеціальний тип причини «20». При цьому відмітка «Х» у цьому полі не ставиться;
- У реквізитах, що ідентифікують ПН, до якої складається коригування, вказують дані (номер та дату складання) саме тієї накладної, яка є помилковою (зайвою) і підлягає обнуленню.
- Нижче, у спеціальному інформаційному полі, де відображаються дані про правильно складену та зареєстровану ПН, фіксують дату й номер тієї первинної накладної, яка була оформлена безпомилково і залишається діючою для цієї операції;
- Інше поле для відображення інформації про раніше зареєстровані РК до зайвої накладної заповнюється лише за умови, що такі РК дійсно створювалися раніше. Якщо ні — це поле залишається вільним.
Особлива увага приділяється табличній частині (розділу Б) розрахунку коригування. Усі показники зайвої накладної обнуляються шляхом внесення відповідних обсягів та кількості зі знаком «-». Проте вибір коду причини коригування у графі 2.1 залежить від дат складання обох документів:
1. Якщо правильна і зайва накладні датовані одним числом, у графі 2.1 зазначають код причини 301 («Виправлення помилки (пункт 25 Порядку заповнення податкової накладної)»).
2. Якщо ж дати складання накладних відрізняються (наприклад, помилкову накладну виписали іншим днем), фіскальні органи рекомендують застосовувати універсальний код причини 103 («Повернення товару або авансових платежів»).
Важливим аспектом є визначення сторони, відповідальної за реєстрацію такого коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). На відміну від стандартного зменшуючого РК, який надсилається на реєстрацію покупцю, розрахунок коригування з типом причини «20» має право зареєструвати сам постачальник (продавець). Це прямо зазначено у роз'ясненнях податкових органів, оскільки такий РК не призводить до зменшення фактичних податкових зобов'язань за реальною операцією, а лише усуває технічне подвоєння показників.
Детально про особливості складання РК можна прочитати в статті: «Розрахунок коригування до податкової накладної: інструкція зі складання».
Висновки
- Для скасування дубльованої податкової накладної складається окремий РК із зазначенням типу причини «20» у заголовній частині, де одночасно вказують реквізити як помилкової, так і правильної ПН;
- Вибір умовного коду у розділі Б залежить від дат оформлення документів: у разі збігу дат застосовують спеціальний код 301, а за різних дат складання ПН використовують загальний код 103;
- Обов'язок та право реєстрації розрахунку коригування з типом причини «20» у ЄРПН покладається виключно на постачальника (продавця) товарів чи послуг.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
