Оподаткування доходів нерезидентів: правила утримання податку та заповнення додатка ПН (аудіоверсія)

Правова природа податку на доходи нерезидента та наслідки його неутримання

За загальним правилом, закріпленим в абзаці 1 пп. 141.4.2 ПКУ, будь-який резидент (до яких у цьому контексті належать не лише юридичні особи на загальній системі, а й платники єдиного податку, фізичні особи-підприємці та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність), виплачуючи дохід іноземній компанії, зобов'язаний виконати функції податкового агента. Це означає, що під час здійснення платежу необхідно утримати податок за базовою ставкою 15% (якщо інше не передбачено нормами чинних міжнародних договорів) та перерахувати його до бюджету. Виняток становлять лише виплати постійним представництвам нерезидентів в Україні.

У вашому випадку сталася ситуація, коли дохід було перераховано іноземному контрагенту в повному обсязі без утримання податку. Проте податковий обов'язок не анулюється. Згідно з абзацом 3 пп. 141.4.2 ПКУ, якщо податковий агент не утримав податок безпосередньо з суми виплати, він зобов'язаний нарахувати та сплатити його за рахунок власних фінансових ресурсів.

Механізм розрахунку податку за власний рахунок (формула "натуралізації")

Оскільки ви сплачуєте податок із власних коштів, податкова база має бути математично "збільшена" так, ніби виплачена сума вже є чистою сумою після оподаткування. Для цього законодавцем передбачена спеціальна формула:

Пс = СД × 100 / (100 - СП) - СД,

де:

• Пс — це фінальна сума податкового зобов'язання, яку ваше підприємство має перерахувати до державного бюджету;
• СД — фактична сума коштів, яка була перерахована на рахунок нерезидента (сума виплаченого доходу);
• СП — застосовна ставка податку (стандартні 15% згідно з пп. 141.4.2 ПКУ, або інша ставка, якщо застосовуються правила міжнародної конвенції).

Завдяки цьому розрахунку ви визначаєте коректну суму податку, яка компенсує бюджету втрати від неутримання податку під час фактичної транзакції.

Правила відображення операції у звітності (Додаток ПН)

Усі розраховані суми податку на доходи нерезидентів підлягають обов'язковому декларуванню. Для цього використовується спеціальний Додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Ключові принципи заповнення Додатка ПН:

Індивідуальний підхід

Додаток ПН формується не зведеною сумою, а персонально щодо кожного окремого нерезидента. Якщо ви здійснювали виплати кільком іноземним партнерам, ви маєте подати відповідну кількість додатків ПН.

Ідентифікація контрагента

У заголовній частині додатка необхідно максимально точно вказати реквізити іноземної компанії. Сюди входить повне найменування та юридична адреса (згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту), код нерезидента в країні його реєстрації.

Кодування країни

Назву та код країни резиденції слід зазначати суворо у відповідності до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, який затверджено наказом Держстату України від 08.01.2020 р. №32.

Специфічні відмітки

Обов'язково проставляються позначки щодо наявності офшорного статусу, відсутності статусу юридичної особи, а також розкривається інформація про кінцевих бенефіціарних власників нерезидента (це є обов'язковою вимогою).

Заповнення табличної частини

Додаток містить дві таблиці. Таблиця 2 є вузькоспеціалізованою (стосується операцій з дисконтними облігаціями та казначейськими зобов'язаннями). Більшість стандартних виплат відображається у Таблиці 1.

Суму податку, яку ви розрахували за наведеною вище формулою (оскільки податок не було утримано під час виплати), необхідно відобразити у графі 7 Таблиці 1 Додатка ПН.

Після заповнення всіх рядків щодо виплачених доходів, підсумкове значення з графи 8 рядка 33 Таблиці 1 переноситься до основного тіла декларації — а саме до рядка 23 ПН. Саме ця сума формуватиме ваше податкове зобов'язання до сплати в бюджет.

Читайте також: Додатки до декларації з податку на прибуток за І квартал 2026 року: інструкція із заповнення та подання

Висновки

1. У разі неутримання податку на доходи нерезидента під час фактичної виплати коштів, український суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити цей податок за рахунок власних коштів, використовуючи спеціальну законодавчу формулу розрахунку;

2. Звітування про виплачені доходи та нараховані податки здійснюється через Додаток ПН, який складається окремо на кожного іноземного контрагента із детальним зазначенням його реквізитів, кодів країни (за наказом Держстату №32) та даних про бенефіціарів;

3. Розрахована сума податку до сплати за власний рахунок фіксується у графі 7 Таблиці 1 Додатка ПН, а загальний підсумок податкових зобов'язань з цього додатка обов'язково переноситься до рядка 23 основної частини податкової декларації.