Складання податкової накладної не за першою подією (аудіоверсія)

Законодавчі підстави

Складання податкової накладної  на дату поставки товарів або послуг у випадку отримання попередньої оплати за такі товари чи послуги не відповідає нормам ПКУ.

Так, згідно з пп. 187.1 ПКУ, податкові зобов’язання з ПДВ виникають за першою подією:

• або на дату зарахування коштів на рахунок постачальника,
• або на дату відвантаження товарів/послуг.

В свою чергу, згідно з пп. 198.2 ПКУ, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

• або дата списання коштів з рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;
• або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Отже, якщо постачальником не виписана податкова накладна за першою подією — це вважається порушенням порядку складання податкової накладної. А згідно з пп. 201.10 ПКУ податкова накладна, заповнена з порушеннями, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Як діяти?

За умови,  що у платника  є доступ до КЕП «старого» директора і КЕП не скасований/заблокований, в ПО «M.E.Doc» наразі є механізм реєстрації таких податкових накладних  в ЄРПН. 

Алгоритм дій наступний: підпис КЕП директора, який працював на момент виписки ПН -> відправка в ДПС -> отримання квитанції, що «Документ не прийнято» -> «Наступній дії» та «Продовжити обробку документа» -> «Підписати другим чинним підписом». 

Однак, як вбачається з питання, ключ директора було заблоковано. Тож, скористатись описаним механізмом платник не зможе.   У цьому випадку можна або повернути грошові кошти, як помилково сплачені, або спробувати перекваліфікувати оплату за оренду в гарантійний платіж. 

Щодо гарантійного платежу

Зважаючи, що гарантійний платіж є одним з видів забезпечення виконання зобов’язань за договором оренди (ч. 1 ст. 546 ЦКУ) і якщо він  виконує виключно цю функцію (зокрема, є заставою і має бути повернений орендодавцю після закінчення строку оренди), нараховувати податкові зобов’язання орендареві не треба, оскільки така сума не є об’єктом оподаткування ПДВ, бо не вважається компенсацією вартості послуг оренди, що надаються. Відповідно,  у орендаря не буде права на податковий кредит. Далі цей гарантійний платіж можна або повернути орендарю відповідно до умов, оговорених у договорі, або змінити умови використання гарантійного платежу, уклавши окрему додаткову угоду, і зарахувати його в рахунок оплати оренди. У випадку, якщо змінюється умова повернення гарантійного платіжу, а саме, він зараховується в рахунок оплати оренди, орендодавець має нарахувати податкові зобов’язання, за умови, що таке зарахування було першою подією. 

Тож, щоб перекваліфікувати оплату в гарантійний платіж, необхідно:

• Укласти додаткову угоду до договору оренди щодо обов’язку орендаря перерахувати в адресу орендодавця гарантійний платіж.
• Важливо!
• В угоді прописати, що ці кошти є заставою, та підлягають поверненню;
• Скласти лист довільної форми щодо зміни призначення платежу в платіжній інструкції;
• У разі укладання додаткової угоди щодо зміни використання гарантованого платежу  - нарахувати податкові зобов’язання, скласти і зареєструвати ПН, якщо таке зарахування було першою подією. 

Щодо повернення грошових коштів 

В описаному випадку ситуація щодо ненарахування податкових зобов’язань є спірною, оскільки податківці, зокрема, у ІПК від 01.03.2024 р. №1071/ІПК/99-00-21-03-02ІПК на питання: «…чи потрібно платнику податку складати податкову накладну та розрахунок коригування у разі, якщо іншою особою йому були перераховані кошти, та наступного дня ці кошти були повернуті як помилково перераховані згідно з листом зазначеної особи» зазначають, що об’єкт оподаткування ПДВ не виникає «…у випадку відсутності будь-яких договірних відносин на постачання товарів/послуг між платником податку, який отримав грошові кошти, і особою, що перерахувала такі кошти на рахунок платника податку…». У запитуваному ж випадку грошові кошти було перераховано в рамках діючого договору оренди, тож вважати їх помилковими, навіть у разі повернення, неправильно. 

Висновки

• Новий директор зможе підписувати лише ті ПН/РК, дата складання яких не раніша за дату отримання ним КЕП. Реєстрація ПН/РК, складених у період між звільненням попереднього керівника та отриманням КЕП новим, є вкрай проблематичною, особливо якщо директор був єдиним підписантом;
• Наразі існує механізм підписання таких ПН, але за умови,  що у платника  є доступ до КЕП «старого» директора і КЕП не скасований/заблокований;
• Якщо доступ до КЕП «старого» директора відсутній, можна спробувати перекваліфікувати операцію в неоподатковувану ПДВ, або платник може відстоювати свої права в суді.