Зміна призначення передоплати від нерезидента за послуги: які наслідки з ПДВ?

Постачання послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України, є об'єктом оподаткування ПДВ (ст. 185 ПКУ).

Місце постачання визначається згідно з пп. 186.2 – 186.4 ПКУ. 

Дата виникнення податкових зобов’язань визначається в загальному порядку згідно з пп. 187.1 ПКУ, а саме:

• або за датою зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;
• або за датою постачання товару (послуги). 

Тобто податкове зобов’язання з ПДВ виникає за правилом першої події. Саме на цю дату складається ПН.

• У наведеній ситуації підприємство має два ЗЕД - договори з нерезидентом:
• перший - на послуги, що надаються за межами митної території України й відповідно не підлягають оподаткуванню ПДВ. За цим договором у  квітні отримано аванс, а послуги, судячи з запитання, так і не надані;
• другий – на послуги, що надаються на митній території України й оподатковуються ПДВ, за яким вже оформлено акт про надання послуг та ПН.

Тепер нерезидент просить частину оплати з неоподатковуваних ПДВ послуг «перекинути» в рахунок оплати за оподатковувані послуги. До чого це призведе?

Перш за все не слід забувати, що у даному випадку йдеться про ЗЕД – операції. А операції, зокрема, з експорту послуг, що здійснюються на умовах відстрочення платежу, підлягають валютному контролю. Тож перед тим як здійснювати «перекидку» коштів з одного ЗЕД - договору на інший, цю операцію слід погодити із обслуговуючим банком, який здійснює валютний контроль. Тож якщо банк дасть «добро», розбираємось далі.

Як зазначалося вище, податкові зобов’язання з ПДВ виникають за правилом першої події. 

У момент, коли сторони домовились про зміну напрямку використання авансового платежу (тобто, зарахування його в оплату оподатковуваних послуг), відбувається зміна суті (призначення) операції. З точки зору ПДВ, це означає, що кошти, які раніше вважалися оплатою за неоподатковувані послуги, тепер є оплатою за оподатковувані послуги.

Правило «першої події», встановлене пп. 187.1 ПКУ, застосовується і в цьому випадку (виходячи з умов, лист про «перекидку» надійшов після оформлення акту про надані послуги і оформлення ПН, тож це друга подія).

Однак для другого договору такою датою є дата підписання акту про надані послуги. Відповідно на цю дату підприємством вже була оформлена ПН. Отже, на дату отримання листа про «перекидку» коштів ПН не оформляється, адже це  друга подія. 

Оскільки змінилося призначення платежу, обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування, за квітень виявився завищеним. Отже, показники декларації за квітень потрібно відкоригувати.

Це робиться шляхом подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ до декларації за квітень. В цьому розрахунку необхідно:

• Уточнити (зменшити) показник рядка 5 на суму, яка була зарахована в оплату оподатковуваних послуг;
• Зменшити показник у відповідному рядку таблиці 1 Додатка 4 до декларації з ПДВ.

Подання такого уточнюючого розрахунку не призведе до виникнення штрафних санкцій, оскільки ця помилка не вплинула на суму податкових зобов'язань до сплати за квітень.

У декларації з ПДВ за липень підприємство повинно відобразити нараховані податкові зобов'язання у рядку 1.1 (або 1.2, залежно від ставки податку) на підставі зареєстрованої ПН.

Висновок: Потрібно подати уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за квітень яким зменшити показники рядка 5 та додатка 4. Податкове зобов’язання відображається на підставі зареєстрованої ПН у липні.