У разі виправлення помилки через уточнюючий розрахунок окремий «уточнюючий» реєстр накладних не подається

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ (п. 201.4 ПКУ та п. 3 Порядку №1379 ). Такий документ є  податковим документом, відображається у реєстрі виданих податкових накладних продавця та у податкових зобов'язаннях декларації з ПДВ платника податку. Дата виникнення ПЗ платника ПДВ визнається за нормами ст. 187 ПКУ. У загальних випадках, це “правило першої події” (п. 187.1 ПКУ). 

Які дії платника ПДВ у разі несвоєчасного (у день виникнення ПЗ з ПДВ) складання ПН?

За умовами запитання, зрозуміло, що платник податку занизив ПЗ відповідного податкового періоду — серпня. Скласти ПН у вересні за проведеною операцією у серпні не можна. Адже податкова накладна складається на дату виникнення ПЗ. Тому у платника ПДВ єдиний вихід -  це виправлення помилки через уточнюючий розрахунок (далі - УР). 

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному ст. 50 ПКУ.

Одним із варіантів, є подання самостійного уточнюючого розрахунку, в результаті чого сплачується сума недоплати ПЗ (якщо за результатом звітного періоду серпня з урахуванням виправлення виявиться сума недоплати податку в бюджет) та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання самого УР. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 26 УР.

Також не слід забувати про вимогу самостійного нарахування та сплати пені відповідно до пп. 129.1.2 ПКУ. Згідно з вимогою п. 3 розділу IV Порядку №1492, у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації з ПДВ (в даному випадку виправляється рядок 1 декларації з ПДВ), до яких повинні додаватися додатки, до УР, до якого включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Відповідно разом з уточнюючим розрахуноком буде подано “уточнюючий” додаток 5, в якому зазначити лише вартісні показники, які відображаються на суму уточнення. Це показник рядка 1 графи 6 УР — сума неврахованих ПЗ (детальніше до оформлення шапки УР, додатків та розрахунку пені див. "ДК" 28/2013  та "ДК" №31/2013). 

У разі виправлення помилки через УР окремий “уточнюючий” реєстр виданих та отриманих податкових накладних не подається. Адже всі виправлення, які здійснюються через УР, зазначаються у реєстрі поточного періоду, в якому подається уточнюючий розрахунок. Якщо УР буде подано у вересні, виправлена сума заниження ПЗ відобразиться у реєстрі вересня. 

Що стосується відображення такої ситуації у реєстрі виданих податкових накладних продавця, то потрібно звернути увагу на наступні моменти.

Виходячи із умов запитання, на дату виникнення ПЗ податкова накладна не була виписана. Тому скласти ПН та видати її покупцю на дату виявлення такої ситуації не вдасться. На жаль, покупець втратив свій ПК (можливість подання ним заяви зі скаргою в даному матеріалі не розглядається). Але виходячи із умов п. 2 розділу V Порядку №1340 , “якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера "У" (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку зазначається окремим рядком у рядку "З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період" Реєстру”. Виходячи з того, що платник ПДВ не має права скласти ПН, адже ПН складається у день виникнення ПЗ продавця, особі доведеться відобразити враховані суми ПЗ у реєстрі на підставі документа бухгалтерського обліку - складеної платником податку бухдовідки. У графі 4 розділу І реєстру зазначається вид документа згідно з позначенням БОУ — уточнюючий документ бухгалтерського обліку.