Знищення експортованого товару: що з ПДВ?

ПДВ

Про ПДВ у разі визнання митної декларації недійсною ми писали тут.

Там зазначалося, що якщо на дату визнання митної декларації недійсною ПН була складена і зареєстрована в ЄРПН, то на дату визнання митної декларації недійсною слід скласти РК до ПН.

Якщо ж на дату визнання митної декларації недійсною ПН не складена чи складена і не зареєстрована в ЄРПН, то підстав для складання ПН більше немає.

Тобто, «експортну» ПН підприємство не складає.

Але як тоді бути з ПДВ?

На наш погляд, в такому разі слід виходити із загальних підстав нарахування ПДВ при продажу товару неплатнику ПДВ (нерезиденту) на митній території України. 

Базою оподаткування є договірна вартість товару (див. п. 188.1 ПКУ), без урахування ПДВ.

Як визначити договірну вартість товару?

Детально про бухгалтерський облік при експорті товаруможна почитати тут.

Оскільки підприємство спершу отримало попередню оплату, а потім відвантажило товари, а вартість товару виражена в іноземній валюті, то вартість постачання перераховується в іноземну валюту за офіційним курсом НБУ на дату отримання передоплати. Саме за таким чином визначеною договірною вартістю постачання відображається продаж в бухгалтерському обліку.

Але очевидно, що згідно договірної вартості ставка ПДВ має становити 0% і сума ПДВ 0 грн. А фактично ПДВ потрібно нарахувати за ставкою 20%. Тобто, вартість товару по суті збільшилася на 20%. Тому частину, на яку збільшилася вартість товару, слід обчислити виходячи з офіційного курсу НБУ на дату відвантаження.

ПН слід скласти, на наш погляд, на дату відвантаження товару. Тому що на дату отримання передоплати не було відомо про те, що буде застосовано загальний порядок оподаткування ПДВ. А дата анулювання митної декларації не є датою, на яку складається ПН. Тож, на наш погляд, залишається дата відвантаження товару.

ПН складається на неплатника ПДВ, тому що нерезидент не є платником ПДВ. ПН в загальному порядку реєструється в ЄРПН.

Вище ми навели власну думку щодо особливостей оподаткування ПДВ.

Але оскільки ПКУ окремо не регулює оподаткування в ситуаціях, подібних до розглядуваної, для уникнення непорозумінь з податковою службою можна отримати індивідуальну податкову консультацію.

Бухгалтерський облік

Про те, на яку дату відображати дохід при експорті товару, ми писали тут.

Як правило, дохід визначається в момент переходу права власності на товар від продавця до покупця. Якщо це відбулося в момент відвантаження товару на складі продавця, то саме в цей момент і слід відображати дохід від операцій постачання товару.

Після відображення в обліку операції відвантаження, зарахування з отриманою передоплатою за дебетом субрахунку 362 буде відображена сума дебіторської заборгованості в розмірі, на яку збільшилася вартість постачання внаслідок нарахування ПДВ 20%.

На наш погляд, цю суму підприємство може списати на витрати, за власним рішенням. Або ж стягнути з покупця, як частину вартості відвантаженого товару.

Приклад.

Отримана передоплата за товар 5 000 дол. США. На дату отримання передоплати офіційний курс НБУ - 41,0063 грн. за 1 дол. США. Тож сума отриманої передоплати в національній валюті – 205 031,50 грн. (5 000 х 41,0063).

На дату відвантаження товару офіційний курс НБУ - 41,1382 грн. за 1 дол. США. Внаслідок збільшення вартості постачання на 20%, вартість постачання збільшилася на 1 000 дол. США (5 000 х 20%). Що в перерахунки на національну валюту складує 41 138,20 грн. (1 000 х 41,1382).

Всього сума постачання становить 6 000 дол. США, або 246 169,70 грн. (205 031,50 + 41 138,20), в т.ч. ПДВ 41 028,28 грн. (246 169,70 : 6). Тож на таку суму і слід виписувати ПН.

Бухгалтерський облік дивимося в таблиці.

Таблиця

Після наведених в таблиці проводок на субрахунку 362 у підприємства рахуватиметься дебіторська заборгованість нерезидента в сумі 1 000 дол. США / 41 138,20 грн.

Це монетарна заборгованість, тож за нею в загальному порядку нараховуються курсові різниці. Як вже зазначалося, цю суму може погасити нерезидент, або ж підприємство може списати цю суму на витрати.