Транспортно-експедиційні послуги від нерезидента: що з ПДВ?

Відповідно до наведених умов, підприємство отримує декілька послуг:

• безпосередньо транспортно-експедиційні, за які сплачує винагороду експедитору-нерезиденту;
• фрахт;
• допоміжні послуги у транспортній діяльності.

Розглянемо кожну операцію окремо для цілей оподаткування ПДВ.

Транспортно-експедиційні послуги

Відповідно до пп. «ж» пп. 186.3 ПКУ, місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Ця норма застосовується в загальному порядку саме до винагороди за ТЕП, отриманої експедитором-нерезидентом. Отримувачем послуг відповідно до наведеної умови є резидент, тому така операція є об’єктом оподаткування ПДВ.

Фрахт

Відповідно до пп. 14.1.260 ПКУ, фрахт –це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднаймусудна або транспортного засобу (їх частин) для:

• перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;
• перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Тобто, щоб бути фрахтом, винагорода має виплачуватися або за перевезення, або за найм транспортного засобу з метою перевезення товару.

Причому лінійний агент-нерезидент є посередником. Він не є безпосередньо перевізником і не є власником транспортного засобу. Договір на перевезення чи найм транспортного засобу агент укладає від імені перевізника чи власника.

Відповідно до пп. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно з УПК щодо порядку оподаткування ПДВ транспортно-експедиторської діяльності, затвердженої наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. №610, місце постачання послуг із перевезення слід визначати згідно з пп. 186.4 ПКУ. Тобто ним будемісце реєстрації постачальника.

Це означає, що підприємство – резидент України, не нараховує ПДВ на отриману послугу, не складає ПН при постачанні послуг з перевезення - нерезидентом.

Допоміжні послуги у транспортній діяльності

Підпунктом «а» пп. 186.2.1 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг є місце фактичного постачання послуг.

Таким чином, якщо послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг надаються на території України, то ці послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги).

Якщо послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг надаються поза межами митної території України, то ціпослуги не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги).

Отже, оподаткування ПДВ цих послуг залежить від того, де здійснюється, приміром, перевантаження металу з одного транспорту на інших – за кордоном чи на території України.

Податок з доходів нерезидента

При оплаті нерезиденту фрахту з такого доходу за загальним правилом утримується податок на репатріацію за ставкою 6%. Про пов’язані з цим особливості ми писали тут.

Але цей податок можна не утримувати, якщо є відповідний міжнародний договір між Україною і країною нерезидента про уникнення подвійного оподаткування, який передбачає інший порядок оподаткування і нерезидент є бенефіціарним отримувачем доходу й надав резиденту довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Детальніше про застосування цього правила тут.

Оплата нерезиденту за інші послуги, крім фрахту, є виручкою за надані резиденту послуги, тому з неї не справляється податок з доходів нерезидентів відповідно до пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ.