• Посилання скопійовано

Транспортно-експедиційні послуги від нерезидента: що з ПДВ?

Підприємство уклало договір транспортно-експедиційних послуг з польською компанією: на подачу на склад контейнерів для перевозки металу, їх доставку автомобілями на термінал залізниці, послуги перевантаження на залізничні платформи, залізничний фрахт до кордону України, залізничний фрахт від кордону до Києва по території України. Чи є ця операція об’єктом оподаткування ПДВ?

Відповідно до наведених умов, підприємство отримує декілька послуг:

  • безпосередньо транспортно-експедиційні, за які сплачує винагороду експедитору-нерезиденту;
  • фрахт;
  • допоміжні послуги у транспортній діяльності.

Розглянемо кожну операцію окремо для цілей оподаткування ПДВ.

 

Транспортно-експедиційні послуги

Відповідно до пп. «ж» пп. 186.3 ПКУ, місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Ця норма застосовується в загальному порядку саме до винагороди за ТЕП, отриманої експедитором-нерезидентом. Отримувачем послуг відповідно до наведеної умови є резидент, тому така операція є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

Фрахт

Відповідно до пп. 14.1.260 ПКУ, фрахт –це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднаймусудна або транспортного засобу (їх частин) для:

  • перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;
  • перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Тобто, щоб бути фрахтом, винагорода має виплачуватися або за перевезення, або за найм транспортного засобу з метою перевезення товару.

Причому лінійний агент-нерезидент є посередником. Він не є безпосередньо перевізником і не є власником транспортного засобу. Договір на перевезення чи найм транспортного засобу агент укладає від імені перевізника чи власника.

Відповідно до пп. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно з УПК щодо порядку оподаткування ПДВ транспортно-експедиторської діяльності, затвердженої наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. №610, місце постачання послуг із перевезення слід визначати згідно з пп. 186.4 ПКУ. Тобто ним будемісце реєстрації постачальника.

Це означає, що підприємство – резидент України, не нараховує ПДВ на отриману послугу, не складає ПН при постачанні послуг з перевезення - нерезидентом.

 

Допоміжні послуги у транспортній діяльності

Підпунктом «а» пп. 186.2.1 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг є місце фактичного постачання послуг.

Таким чином, якщо послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг надаються на території України, то ці послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги).

Якщо послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг надаються поза межами митної території України, то ціпослуги не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги).

Отже, оподаткування ПДВ цих послуг залежить від того, де здійснюється, приміром, перевантаження металу з одного транспорту на інших – за кордоном чи на території України.

 

Податок з доходів нерезидента

При оплаті нерезиденту фрахту з такого доходу за загальним правилом утримується податок на репатріацію за ставкою 6%. Про пов’язані з цим особливості ми писали тут.

Але цей податок можна не утримувати, якщо є відповідний міжнародний договір між Україною і країною нерезидента про уникнення подвійного оподаткування, який передбачає інший порядок оподаткування і нерезидент є бенефіціарним отримувачем доходу й надав резиденту довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Детальніше про застосування цього правила тут.

Оплата нерезиденту за інші послуги, крім фрахту, є виручкою за надані резиденту послуги, тому з неї не справляється податок з доходів нерезидентів відповідно до пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Пантюхова Анна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Зміна номенклатури після спливу 1095 днів
    ТОВ-платник ПДВ отримало оплату від ФОП-неплатника за товар у 2021 р. Постачання було у 2024 р. Номенклатуру товару було змінено. Зареєструвати РК постачальник вже не може, сплинув термін 1095 днів. Які податкові ризики щодо цієї господарської операції?
    Сьогодні 12:1486
  • Визначення бази оподаткування ПДВ та документальне оформлення при списанні та продажу ОЗ та НМА
    За яким пунктом ПКУ визначається база оподаткування ПДВ у випадках: а) списання ОЗ/НМА через нестачі, пошкодження чи дострокове закінчення договору оренди? б) продажу ОЗ/НМА? Чи правильно, що при списанні за самостійним рішенням база оподаткування визначається за пп.189.9 ПКУ, а при продажу - за пп.188.1 ПКУ? Які документи потрібні для оформлення списання ОЗ/НМА за самостійним рішенням?
    Сьогодні 11:0524
  • Відображення ППР форми В3 в декларації з ПДВ
    25.10.2024 р. підприємство отримало акт про відмову у відшкодуванні ПДВ. 30.10.2024 р. підприємством подано уточнюючий розрахунок, зменшено частину суми відшкодування ПДВ. 15.11.2024 р. отримано ППР на суму відмови відшкодування за актом перевірки, у якому не враховано УР, яким зменшено частину суми відшкодування. Які дії підприємства у даній ситуації? Чи можна подати заперечення до ППР в ДПС?
    02.12.202416
  • Продаж електронних квитків за посередницьким договором з нерезидентом: що з ПДВ?
    ТОВ на ЄП, платник ПДВ, як посередник, сприяє продажу (шукає покупців та укладає з ними угоди) електронних квитків нерезидента-довірителя українським покупцям. Отримані від покупців кошти комісіонер повністю перераховує комітенту за кордон, а комісійну винагороду отримує окремим платежем. Чи виникають податкові зобов'язання з ПДВ в цих операціях?
    28.11.202414
  • Вивезення з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів: що з ПДВ?
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    26.11.202418