• Посилання скопійовано

Транспортно-експедиційні послуги від нерезидента: що з ПДВ?

Підприємство уклало договір транспортно-експедиційних послуг з польською компанією: на подачу на склад контейнерів для перевозки металу, їх доставку автомобілями на термінал залізниці, послуги перевантаження на залізничні платформи, залізничний фрахт до кордону України, залізничний фрахт від кордону до Києва по території України. Чи є ця операція об’єктом оподаткування ПДВ?

Відповідно до наведених умов, підприємство отримує декілька послуг:

  • безпосередньо транспортно-експедиційні, за які сплачує винагороду експедитору-нерезиденту;
  • фрахт;
  • допоміжні послуги у транспортній діяльності.

Розглянемо кожну операцію окремо для цілей оподаткування ПДВ.

 

Транспортно-експедиційні послуги

Відповідно до пп. «ж» пп. 186.3 ПКУ, місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Ця норма застосовується в загальному порядку саме до винагороди за ТЕП, отриманої експедитором-нерезидентом. Отримувачем послуг відповідно до наведеної умови є резидент, тому така операція є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

Фрахт

Відповідно до пп. 14.1.260 ПКУ, фрахт –це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднаймусудна або транспортного засобу (їх частин) для:

  • перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;
  • перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Тобто, щоб бути фрахтом, винагорода має виплачуватися або за перевезення, або за найм транспортного засобу з метою перевезення товару.

Причому лінійний агент-нерезидент є посередником. Він не є безпосередньо перевізником і не є власником транспортного засобу. Договір на перевезення чи найм транспортного засобу агент укладає від імені перевізника чи власника.

Відповідно до пп. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно з УПК щодо порядку оподаткування ПДВ транспортно-експедиторської діяльності, затвердженої наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. №610, місце постачання послуг із перевезення слід визначати згідно з пп. 186.4 ПКУ. Тобто ним будемісце реєстрації постачальника.

Це означає, що підприємство – резидент України, не нараховує ПДВ на отриману послугу, не складає ПН при постачанні послуг з перевезення - нерезидентом.

 

Допоміжні послуги у транспортній діяльності

Підпунктом «а» пп. 186.2.1 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг є місце фактичного постачання послуг.

Таким чином, якщо послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг надаються на території України, то ці послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги).

Якщо послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг надаються поза межами митної території України, то ціпослуги не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги).

Отже, оподаткування ПДВ цих послуг залежить від того, де здійснюється, приміром, перевантаження металу з одного транспорту на інших – за кордоном чи на території України.

 

Податок з доходів нерезидента

При оплаті нерезиденту фрахту з такого доходу за загальним правилом утримується податок на репатріацію за ставкою 6%. Про пов’язані з цим особливості ми писали тут.

Але цей податок можна не утримувати, якщо є відповідний міжнародний договір між Україною і країною нерезидента про уникнення подвійного оподаткування, який передбачає інший порядок оподаткування і нерезидент є бенефіціарним отримувачем доходу й надав резиденту довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Детальніше про застосування цього правила тут.

Оплата нерезиденту за інші послуги, крім фрахту, є виручкою за надані резиденту послуги, тому з неї не справляється податок з доходів нерезидентів відповідно до пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Пантюхова Анна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Узгодження залишку на субрахунку 6412 із декларацією з ПДВ
    Станом на січень 2026 року сальдо за субрахунком 6412 через накопичені округлення перевищує суму ПДВ до сплати за декларацією на 4 грн. Потрібно коригувати суми залишку на субрахунку 6412 чи в Декларації? Яким чином? На що ще звернути увагу?
    Сьогодні 10:5854
  • Відповідність найменування товару в ПН та видатковій накладній
    Чи може бути різниця в назві товару в податковій і видатковій накладних? Наприклад, в видатковій написано «Audi Q7 PA S LINE/Дизель/3,0», а в податковій написано «Audi Q7 PA 3,0/Дизель/»
    26.02.202682
  • Заповнення таблиці 2 додатка 4 (Д4) при від’ємному значенні суми пільги з ПДВ
    Як коректно заповнити таблицю 2 додатка 4 (Д4) до декларації з ПДВ, якщо сума податку, не сплаченого до бюджету у зв'язку з отриманням пільги (зокрема, за пп. 197.1.5 ПКУ), має від’ємне значення? Яким чином відображати показники у графі 4 та інших графах таблиці, якщо обсяги придбання товарів і послуг для пільгової діяльності перевищують обсяг звільнених від оподаткування операцій?
    26.02.202624
  • Відображення у звітності РК до помилково складеної ПН
    У листопаді 2025 року помилково зареєстровано податкову накладну без факту здійснення господарської операції. У січні 2026 року зареєстровано розрахунок коригування (РК) для скасування зайво нарахованих податкових зобов'язань. У якому звітному документі — уточнюючому розрахунку за листопад 2025 року чи декларації за січень 2026 року — необхідно відобразити цей РК?
    26.02.202635
  • Складання ПН та РК при отриманні та поверненні авансу в один день
    Чи зобов'язаний платник ПДВ складати податкову накладну та розрахунок коригування до неї, якщо попередня оплата за товари чи послуги надійшла від клієнта та була повернута йому в повному обсязі в межах одного операційного дня?
    24.02.202684