Оподаткування ПДВ та ЄП розподілу продукції між учасниками договору про спільну діяльність без об’єднання вкладів

Загальні положення

Відповідно до ст. 1130 ЦКУ, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів.

Якщо спільна діяльність здійснюється без об'єднання вкладів учасників (без встановлення спільної часткової власності учасників на внесене ними майно), усі умови співпраці визначаються за домовленістю сторін у договорі про спільну діяльність. Відповідно до умов договору один учасник надав право користування земельною ділянкою, другий учасник надав посівні матеріали, добрива, засоби захисту рослин, свої знання, навички, роботи/послуги та особисто приймає участь у вирощуванні сільськогосподарської продукції. Оскільки об’єднання вкладів не було, то кожен з учасників самостійно, проте узгоджено, здійснює відповідні господарські операції, щодо них набуває зобов’язання, контролює активи, які використовуються для досягнення мети договору про спільну діяльність. 

Учасник спільної діяльності без створення юридичної особи, якому згідно з договором доручено вести справи  спільної  діяльності, зокрема її бухгалтерський облік, є оператором спільної діяльності (п. 3 НП(С)БО 12). Він веде бухгалтерський облік спільної діяльності окремовід результатів власної господарської діяльності, використовуючи для цього окремі регістри бухгалтерського обліку. За даними регістрів складається окремий баланс та звіт про фінансові результати, які необхідні учасникам спільної для складання власної фінансової звітності з урахуванням результатів спільної діяльності, своєї частки в активах і зобов'язаннях (п.2.1 Методичні рекомендації №1873). Оператор договору – платник єдиного податку 4 групи.

ПДВ

Договір спільної діяльності зареєстрований платником ПДВ, учасники договору про спільну діяльність теж платники ПДВ.

Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів (пп.14.1.139 ПКУ).

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пп.185.1 ПКУ).

При здійсненні спільної діяльності передача товарів (робіт, послуг) на окремий баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається постачанням таких товарів (робіт, послуг) (пп. 196.1.7 ПКУ).

Передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності, їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності та передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність, а також повернення послуг, з метою оподаткування вважаються операціями з постачання послуг (пп. 14.1.185 ПКУ).

Враховуючи зазначене вище, розподіл сільськогосподарської продукції між учасниками договору про спільну діяльність є результатом спільної діяльності і прирівнюється до постачання товарів, тобто оподатковується ПДВ в загальному порядку.

Єдиний податок 4 групи

Відповідно до пп. 291.4 ПКУ, платником єдиного податку 4 групи є сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (пп. 14.1.235 ПКУ).

Аналізуючи критерії ідентифікації сільськогосподарського товаровиробника, звертаємо увагу, що земельна ділянка використовується  відповідно до умов договору про спільну діяльність і не передається в оренду.

Також виготовлення продукції проводиться спільно, тому ідентифікувати виробника можна лише в частині внесків. 

Щодо постачання, то в документах при реалізації продукції, в тому числі в податковій накладній, оператор договору зазначає в графі постачальник(продавець) - найменування платника ПДВ, створеного за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи.

Податковим кодексом окремо не визначено порядок врахування доходів від спільної діяльності при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника. Тому немає чіткого розуміння, чи відноситься така продукція до власно вирощеної учасників спільної діяльності.

Наразі думка податківців така: платник єдиного податку четвертої групи має право вести спільну діяльність (шляхом укладання договорів про спільну діяльність), але доходи від проведення спільної діяльності не можуть бути віднесені до доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки.

На нашу думку, дійсно складно формально визначити, що учасники є безпосередньо товаровиробниками. Адже для ідентифікації сільськогосподарського товаровиробника нам необхідно буде спільний договір розглянути, як окремі договори, зокрема:

• надання права користування земельною ділянкою – договір оренди;
• надання посівного матеріалу, добрив, засобів захисту рослин, знань, навичок, робот/послуг - договір підряду.

В першому випадку, критеріям виробника відповідає учасник, що отримує право користування (є орендований актив, понесено витрати на вирощування, користувач здійснює постачання продукції), а в другому – той учасник, який має використовує послуги (є актив у власності, роботи виконані сторонньою організацією, постачання продукції здійснює безпосередньо власник активу).

Та в таких умовах постає питання правомірності укладання договору про спільну діяльність. 

Тому якщо підприємство все ж включить дану продукцію до складу власновирощеної, то необхідно бути готовим до відстоювання своїх інтересів в суді.