Чи може правонаступник скористатися податковим кредитом реорганізованого підприємства?

Розглянемо, чи є право на податковий кредит у правонаступника

Реорганізація підприємств — це досить тривалий процес, в результаті якого існуюча юридична особа реорганізується таким чином, що після реорганізації вона перестає існувати, а її активи, майнові права та зобов’язання передаються до іншої юридичної особи (правонаступника).

Статею 98 ПКУ врегульований порядок погашення грошових зобов’язань та податкового боргу платника податків, що реорганізувався. Порядок формування правонаступниками податкового кредиту з ПДВ ця стаття не регулює.

Відповідно до пп. 183.17 ПКУ особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником ПДВ як інша новоутворена особа в порядку, визначеному ст. 181, ст. 182, ст. 183 ПКУ, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов'язки із сплати податку у зв'язку з розподілом податкових зобов'язань чи податкового боргу відповідно до ст. 98 ПКУ.

Згідно з пп. 198.7 ПКУ сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом:

• приєднання, злиття, перетворення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;
• поділу, виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Також відповідно до пп. 196.1.7 ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

При реорганізації платника ПДВ його правонаступникам передається також і ліміт реєстрації ПН – відповідно до п. 200-1.3 ПКУ:

• Сума ∑Накл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми ∑Накл правонаступника такого платника ПДВ;
• Сума ∑Накл платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обрахунку суми ∑Накл правонаступника такого платника ПДВ пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

Це, власне, і всі норми ПКУ, що прямо регулюють процес реорганізації платника ПДВ: передання правонаступнику податкового боргу, сформованого від’ємного значення, наявного ліміту реєстрації ПН.

ПКУ не передбачає формування податкового кредиту правонаступника за рахунок податкових накладних, складених на реорганізованого платника.

За умовами запитання було зупинено реєстрацію ПН на реорганізоване підприємство, і до моменту ліквідації реорганізованого підприємства ця ПН так і не була на нього зареєстрована. Якщо цю ПН буде розблоковано та зареєстровано після дати анулювання реєстрації платником ПДВ ліквідованого підприємства, то ані ліквідоване підприємство, ані правонаступник вже не зможуть включити її  у свій податковий кредит і реєстрація такої ПН не збільшить ліміт правонаступника. Скористатися цим податковим кредитом могло тільки те підприємство, на яке було складено та зареєстровано ПН.

До цього висновку ми прийшли, аналізуючи загальні норми ПКУ, оскільки прямо ця ситуація не врегульована. За бажанням підприємство-правонаступник може звернутися до податківців за наданням ІПК.

Бухгалтерський облік суми ПДВ за неотриманою ПН

Як ми показали вище, підприємство-правонаступник не має права на податковий кредит за податковою накладною, що складена на іншого платника ПДВ. Тому суму ПДВ за неотриманою ПН, яка обліковувалася на рах. 6442, реорганізоване підприємство не повинно було передавати правонаступнику, оскільки правонаступник не зможе нею скористатися. Потрібно було її списати самому реорганізованому підприємству – Дт 949 Кт 6442. 

Але за умовами запитання ця сума була передана правонаступнику, тож і списати її тепер повинен правонаступник. Далі, якщо передання такої суми правонаступнику взагалі є помилковим, то й списати її потрібно тоді, коли вона була отримана на баланс – у порядку виправлення помилки.

Якщо це сталося в минулих роках, то помилка виправляється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку Дт 441 (442) Кт 6442. В поточному році це списання проводити небажано, тому що податківці можуть не визнати це списання витратами поточного року, якщо помилку було допущено в минулих роках. 

Відповідно, списання суми ПДВ з рах. 6442 в минулих роках потягне за собою і виправлення декларацій з податку на прибуток, якщо правонаступник бажає врахувати ці витрати при формуванні фінрезультату з метою оподаткування. Якщо сума незначна, можна не вносити виправлення у декларації з податку на прибуток, але при цьому потрібно розуміти, що в поточному періоді ці витрати теж не можна буде врахувати для цілей оподаткування.

Якщо суму ПДВ за рах. 6442 передали правонаступнику в 2023 році, її можна списати на витрати поточного року: Дт 949 Кт 6442. Одночасно ці витрати зменшують фінрезультат з метою оподаткування за правилами бухобліку. Коригувань фінрезультату у цьому випадку ПКУ не передбачає.