• Посилання скопійовано

Перехід на ЄП (2%) і ПДВ при тривалому виробництві (будівництві)

Підприємство, яке здійснює тривале виробництво (будівництво), планує із загальної системи і ПДВ перейти на ЄП (2%). Аванси отримуються від покупців до переходу і після. Товари, послуги для будівництва придбаваються до і після з ПДВ. Що з ПДВ при поверненні на загальну систему?

Про вплив перехідних операцій на ПДВ ми детально тут та тут. Тезисно основні правила такі:

 

Щодо ПЗ з ПДВ

ПЗ з ПДВ нараховується на дату першої події. На дату другої події всього лише закривається заборгованість, сформована на першу подію.

Якщо аванс отримується платником ПДВ, до моменту переходу на ЄП (2%), то це є першою податковою подією, на яку нараховується ПЗ з ПДВ.

Якщо аванс отримується в період перебування на ЄП (2%), в цей момент ПЗ з ПДВ не нараховується. Тому що в період перебування на ЄП (2%) реєстрація платником ПДВ тимчасово призупиняється (п. 9.5 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).

Якщо підприємство повернеться на загальну систему і ПДВ і знову отримуватиме аванси від покупців, то знову нараховуватиметься ПЗ з ПДВ.

З наведеного випливає, що частина авансів під виконані роботи буде з ПДВ, а частина без ПДВ. Акт виконаних робіт буде закривати заборгованість за такими авансами, а тому роботи в такому акті також складатимуться з двох частин – одна з ПДВ, друга без ПДВ.

Причому якщо сума акту буде більше суми авансів, то на різницю не нараховується ПДВ, якщо акт складається під час перебування підприємства на ЄП (2%). А якщо акт складається після повернення на загальну систему оподаткування і ПДВ, то на різницю нараховується ПДВ.

 

Щодо ПК

Якщо товари, послуги придбаваються з ПДВ до моменту переходу на ЄП (2%), тобто, відбувається перша податкова подія – здійснення передоплати чи отримання товарів, послуг, то підприємство в загальному порядку відображає ПК з ПДВ. Те саме стосується придбання товарів, послуг, перша податкова подія за якими виникає після повернення на загальну систему оподаткування і ПДВ.

Якщо товари, послуги придбаваються з ПДВ в період перебування на ЄП (2%), тобто, відбувається перша податкова подія - здійснення передоплати чи отримання товарів, послуг, то сума ПДВ включається до первісної вартості товарів, послуг. ПК з ПДВ не відображається.

Відповідно до п. 9.9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, які використані (поставлені, реалізовані) платником ЄП третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати ПЗ відповідно до пункту 198.5 ПКУ.

При цьому база оподаткування визначається виходячи з вартості придбання цих товарів/послуг.

Тобто, якщо підприємство придбавало з ПДВ товари, послуги до моменту переходу на ЄП (2%), використовувало їх для виконання будівельних робіт, а реалізація цих робіт відбулася в період перебування на ЄП (2%), то протягом першого місяця після повернення на загальну систему оподаткування і ПДВ потрібно нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ на зазначені товари/послуги відповідно до п. 198.5 ПКУ.

Якщо ж реалізація цих робіт відбулася після повернення на загальну систему оподаткування і ПДВ, то нараховувати компенсуюче ПЗ з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ не потрібно.

 

А чи вважати реалізацією отримання авансів від покупців?

З точки зору ПДВ-обліку отримання авансів це також операція постачання – перша податкова подія такої операції. Вище ми зазначали, що в акті виконаних робіт роботи відображатимуться двома рядками – один оподатковуваний ПДВ, інший неоподатковуваний.

На цій підставі можемо зробити висновок, що товари, послуги придбані з ПДВ як до переходу на ЄП (2%), такі і після повернення на загальну систему і ПДВ, використовуватимуться в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях частково.

Яким чином нараховувати компенсуюче ПЗ з ПДВ в таких ситуаціях, в п. 9.9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ нічого не сказано. Причому норми ст. 199 ПКУ, яка встановлює особливості нарахування компенсуючого ПДВ при частковому використанні придбаних товарів, послуг в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях, для розглядуваної ситуації не підходять.

 

То як нараховувати компенсуюче ПДВ?

Наприклад, можна зробити таким чином.

Спершу порахувати орієнтовну частину оподатковуваних і неоподатковуваних робіт, яка буде зазначатися в акті виконаних робіт. Нехай орієнтовна частка неоподатковуваних становитиме 40%.

Тоді беремо вартість придбаних з ПДВ до дати переходу на ЄП (2%) товарів, послуг, множимо на 40% і знаходимо вартість товарів, послуг, на які потрібно нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ в перший місяць після повернення на загальну систему і ПДВ. Складається ПН, реєструється в ЄРПН.

А на дату складання акту виконаних робіт визначається фактична частка неоподатковуваних операцій. І коригується раніше відображене компенсуюче ПЗ з ПДВ, складається РК до ПН.

Це ми навели можливий варіант нарахування компенсуючих ПДВ.

Але оскільки порядок коригування в розглядуваній ситуації ПКУ прямо не встановлено, податкова може мати іншу думку з цього питання. Тому може бути доречним звернутися до податкової за індивідуальною податковою консультацією. Мабуть, вже після закінчення військового стану.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20241
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245