В ПКУ немає прямої відповіді
ПКУ прямо це питання не врегульовує. Але відповідь на це питання, яку ми наводимо нижче, випливає зі змісту загальних норм ПКУ.
Проте можемо припустити, що податкова матиме іншу думку. Тому для уникнення непорозумінь може бути доцільним отримати індивідуальну податкову консультацію.
ПДВ
Відповідно до п. 187.1 ПКУ датою виникнення ПЗ з ПДВ є дата події, яка настала першою – отримання коштів чи відвантаження товарів (для послуг – оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг).
Так само виникає дата ПК з ПДВ, згідно з п. 198.2 ПКУ – на дату списання коштів чи отримання товарів/послуг.
Тобто, на дату передоплати виникає ПЗ з ПДВ у продавця і ПК з ПДВ у покупця. А на дату другої події (відвантаження/отримання товару, виконання/приймання послуг) тільки закривається заборгованість щодо ПДВ. На дату другої події вже не виникає ані ПЗ (у продавця), ані ПК (у покупця).
Це означає, що якщо підприємство отримало передоплату бувши платником ПДВ, нарахувало ПЗ з ПДВ, склало ПН, а надає послуги і складає акт приймання-передачі, перебуваючи на спец-ЄП (2%), коли реєстрація платником ПДВ призупиняється, такий акт потрібно складати з відображенням нарахованого ПДВ. Тому що, повторимося, на дату акту ПЗ з ПДВ не виникає, а всього лише закривається заборгованість за ПДВ, відображена раніше.
Проілюструємо наведену думку бухгалтерськими проводками (цифри умовні).
У продавця (під час перебування платником ПДВ):
- Дт 311 Кт 681 – 12 000 грн (отримана передоплата);
- Дт 643 Кт 641 – 2 000 грн (нараховано ПЗ з ПДВ, складена ПН);
У продавця (під час призупинення реєстрації платником ПДВ):
- Дт 361 Кт 703 – 12 000 грн (надані послуги, що оформлено актом);
- Дт 703 Кт 643 – 2 000 грн (закрита заборгованість за раніше нарахованим ПЗ з ПДВ);
- Дт 703 Кт 791 – 10 000 грн (дохід від наданих послуг віднесено на фінрезультати);
- Дт 681 Кт 361 – 12 000 грн (зарахована заборгованість між передоплатою і наданими послугами).
У покупця (платника ПДВ як на дату здійснення передоплати, так і отримання послуг):
- Дт 371 Кт 311 – 12 000 грн (здійснена передоплата);
- Дт 641 Кт 644 – 2 000 грн (відображено ПК з ПДВ);
- Дт 23, 92 тощо Кт 631 – 10 000 грн (отримані послуги, без урахування ПДВ;
- Дт 644 Кт 631 – 2 000 грн (закрита заборгованість за раніше відображеним ПК з ПДВ);
- Дт 631 Кт 371 – 12 000 грн (зарахована заборгованість між передоплатою і отриманими послугами).
З наведених проводок наочно видно, що якщо скласти акт без урахування ПДВ, то не буде закрита заборгованість на субрахунку 643 у продавця і 644 у покупця. Заборгованість щодо ПДВ, повторимося, яке вже виникло в минулому.
База оподаткування спец-ЄП (2%) для продавця
Згідно з п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом (тобто, п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).
Тобто, якщо п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ встановлені особливості застосування спрощеної системи, застосовуються такі особливості, а не норми розділу XIV ПКУ. В усьому іншому до спец-ЄП (2%) застосовуються загальні норми, встановлені розділом XIV ПКУ.
Про перехідні операції в п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ нічого не сказано. Таким чином, перехідні операції регулюються нормами розділу XIV ПКУ.
Відповідно до п. 292.6 ПКУ для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.
Таким чином, якщо підприємство виконавець під час отримання авансу перебувало на загальній системі, а надає послуги вже перебуваючи на спец-ЄП (2%), воно повинне включити вартість наданих послуг до складу оподатковуваного доходу для нарахування ЄП.
Але чи потрібно до складу такого доходу включати ПДВ?
Відповідно до п. 1 п. 292.11 ПКУ до складу доходу не включаються суми ПДВ.
Таким чином, виконавець має включати до складу доходу вартість наданих послуг без урахування ПДВ.
Якщо ж підприємство виконавець під час отримання авансу перебувало на ЄП групи 3, воно включило суму авансу до доходу, який оподатковується ЄП. А відтак вже на дату надання послуг (складання акту) не потрібно включати вартість наданих послуг до складу оподатковуваного доходу для нарахування ЄП.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити