Про вплив перехідних операцій на ПДВ ми детально тут та тут. Тезисно основні правила такі:
Щодо ПЗ з ПДВ
ПЗ з ПДВ нараховується на дату першої події. На дату другої події всього лише закривається заборгованість, сформована на першу подію.
Якщо аванс отримується платником ПДВ, до моменту переходу на ЄП (2%), то це є першою податковою подією, на яку нараховується ПЗ з ПДВ.
Якщо аванс отримується в період перебування на ЄП (2%), в цей момент ПЗ з ПДВ не нараховується. Тому що в період перебування на ЄП (2%) реєстрація платником ПДВ тимчасово призупиняється (п. 9.5 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).
Якщо підприємство повернеться на загальну систему і ПДВ і знову отримуватиме аванси від покупців, то знову нараховуватиметься ПЗ з ПДВ.
З наведеного випливає, що частина авансів під виконані роботи буде з ПДВ, а частина без ПДВ. Акт виконаних робіт буде закривати заборгованість за такими авансами, а тому роботи в такому акті також складатимуться з двох частин – одна з ПДВ, друга без ПДВ.
Причому якщо сума акту буде більше суми авансів, то на різницю не нараховується ПДВ, якщо акт складається під час перебування підприємства на ЄП (2%). А якщо акт складається після повернення на загальну систему оподаткування і ПДВ, то на різницю нараховується ПДВ.
Щодо ПК
Якщо товари, послуги придбаваються з ПДВ до моменту переходу на ЄП (2%), тобто, відбувається перша податкова подія – здійснення передоплати чи отримання товарів, послуг, то підприємство в загальному порядку відображає ПК з ПДВ. Те саме стосується придбання товарів, послуг, перша податкова подія за якими виникає після повернення на загальну систему оподаткування і ПДВ.
Якщо товари, послуги придбаваються з ПДВ в період перебування на ЄП (2%), тобто, відбувається перша податкова подія - здійснення передоплати чи отримання товарів, послуг, то сума ПДВ включається до первісної вартості товарів, послуг. ПК з ПДВ не відображається.
Відповідно до п. 9.9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, які використані (поставлені, реалізовані) платником ЄП третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати ПЗ відповідно до пункту 198.5 ПКУ.
При цьому база оподаткування визначається виходячи з вартості придбання цих товарів/послуг.
Тобто, якщо підприємство придбавало з ПДВ товари, послуги до моменту переходу на ЄП (2%), використовувало їх для виконання будівельних робіт, а реалізація цих робіт відбулася в період перебування на ЄП (2%), то протягом першого місяця після повернення на загальну систему оподаткування і ПДВ потрібно нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ на зазначені товари/послуги відповідно до п. 198.5 ПКУ.
Якщо ж реалізація цих робіт відбулася після повернення на загальну систему оподаткування і ПДВ, то нараховувати компенсуюче ПЗ з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ не потрібно.
А чи вважати реалізацією отримання авансів від покупців?
З точки зору ПДВ-обліку отримання авансів це також операція постачання – перша податкова подія такої операції. Вище ми зазначали, що в акті виконаних робіт роботи відображатимуться двома рядками – один оподатковуваний ПДВ, інший неоподатковуваний.
На цій підставі можемо зробити висновок, що товари, послуги придбані з ПДВ як до переходу на ЄП (2%), такі і після повернення на загальну систему і ПДВ, використовуватимуться в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях частково.
Яким чином нараховувати компенсуюче ПЗ з ПДВ в таких ситуаціях, в п. 9.9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ нічого не сказано. Причому норми ст. 199 ПКУ, яка встановлює особливості нарахування компенсуючого ПДВ при частковому використанні придбаних товарів, послуг в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях, для розглядуваної ситуації не підходять.
То як нараховувати компенсуюче ПДВ?
Наприклад, можна зробити таким чином.
Спершу порахувати орієнтовну частину оподатковуваних і неоподатковуваних робіт, яка буде зазначатися в акті виконаних робіт. Нехай орієнтовна частка неоподатковуваних становитиме 40%.
Тоді беремо вартість придбаних з ПДВ до дати переходу на ЄП (2%) товарів, послуг, множимо на 40% і знаходимо вартість товарів, послуг, на які потрібно нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ в перший місяць після повернення на загальну систему і ПДВ. Складається ПН, реєструється в ЄРПН.
А на дату складання акту виконаних робіт визначається фактична частка неоподатковуваних операцій. І коригується раніше відображене компенсуюче ПЗ з ПДВ, складається РК до ПН.
Це ми навели можливий варіант нарахування компенсуючих ПДВ.
Але оскільки порядок коригування в розглядуваній ситуації ПКУ прямо не встановлено, податкова може мати іншу думку з цього питання. Тому може бути доречним звернутися до податкової за індивідуальною податковою консультацією. Мабуть, вже після закінчення військового стану.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити