• Посилання скопійовано

Надання права користування майном за договором про спільну діяльність: чи буде ПДВ?

Неприбуткова організація згідно з договором про спільну діяльність надає другій стороні доступ до безоплатного спільного користування майном неприбуткової організації. Договором передбачено, що використання майна здійснюється лише для досягнення спільних цілей. Чи виникають у неприбуткової організації ПЗ з ПДВ?

Згідно з ст. 1130 ЦКУ, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. При цьому, спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. 

Договір про спільну діяльність без об’єднання вкладів зазвичай застосовується у таких сферах, як освіта, консалтинг, маркетингові дослідження тощо, і передбачає, що майнові або грошові вклади для учасників є необов’язковими. Часто результатом таких договорів може бути певний нематеріальний результат, зокрема як досягнення певних цілей у наданні освітніх знань.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

В свою чергу, як передбачено пп. «б» п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ, є, зокрема, операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Як передбачає пп. 14.1.185 ПКУ, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є:

а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору;

б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку;

в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі;

г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності;

ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг;

д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).

Таким чином, якщо договір про спільну діяльність передбачає об’єднання вкладів учасників, зокрема прав користування нерухомістю, то така операція є об’єктом оподаткування ПДВ (база встановлюється виходячи з грошового виміру такого вкладу).

А от щодо договору про спільну діяльність, який об’єднання вкладів не передбачає, вважаємо, що ситуація інша. Дійсно на практиці, договори про СД доволі часто трактуються податківцями як не дійсні або як приховані договори оренди. Однак, особливістю договорів про спільну діяльність є те, що сторони діють для досягнення спільної цілі, в тому числі шляхом спільного користування майном. Тобто, операція з надання послуг передбачає, що надавач таких послуг отримує від цього вигоду, а отримувач – використає їх у своїй діяльності. За договором же про спільну діяльність сторони діють у спільних інтересах, і надання можливості спільного користування майном не є операцією на користь власника такого майна, або другої особи.

Тому вважаємо, що у разі якщо надання права користування спільним майном, не є внеском за договором про спільну діяльність, то така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки не підпадає піл визначення постачання послуг. Але радимо, за такого підходу, приділити особливу увагу умовам договору, зокрема, які підтверджуються сутність договору про спільну діяльність. Потрібно уникати таких згадок як «безоплатне надання приміщення у користування» або інших подібних визначень, що можуть свідчити про прихований під договором про спільну діяльність договір оренди – доцільніше використовувати терміни «спільне користування майном для досягнення спільних цілей передбачених договором».

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20241
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245