• Посилання скопійовано

Повернення нестачі товару: як складати ПН та РК?

Між покупцем і постачальником відбувається ритмічне постачання товару. При кожному постачанні може бути нестача або надлишок товару і це фіксується в акті. Первинні документи надходять до постачальника пізніше дати їх складання. Постачальник не складає РК на такі розбіжності, а врегульовує цю кількість у наступних постачаннях. Як налагодити документообіг в даному випадку, щоб не було порушень?

Повернення постачальнику надлишку товарів

Відповідно до пп. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

А саме, відповідно до пп. 201.1 ПКУ, податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов’язань. Тому й РК при поверненні товару повинен складатися на дату зміни номенклатури постачання – тобто на дату повернення надлишку.

Такий розрахунок коригування на повернення товару, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, оскільки передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Отже, РК при поверненні постачальнику надлишку товарів повинен складатись постачальником на дату складання акту повернення товару. Якщо цього не робиться, то показники податкової накладної не відповідатимуть показникам первинних документів – більш докладно про це у наступному розділі.

 

Оформлення нестачі товарів

За умовами запитання нестача товарів також оформлюється актом. Це означає, що фактично товар не був поставлений, хоча він є у видатковій та податковий накладних, але до видаткової накладної додається акт нестачі, що і є документальним підтвердженням фактичної кількості потавленого товару. Якщо податкова накладна буде складена без врахування нестачі товару, то вона не буде відповідати первинним документам – видатковій накладній та акту нестачі.

Податківці не допускають такої невідповідності і вимагають повного співпадіння інформації у первинних документах та у податковій накладній – див. тут.

А якщо у ПН буде неспівпадіння у кількості номенклатури порівняно з видатковою накладною і актом, то податківці не визнають право покупця на податковий кредит за такою ПН.

Отже, така практика, яка описана у запитанні, є неприйнятною для покупця, оскільки він втрачає право на податковий кредит на всю суму неправильних податкових накладних.

Також у постачальника є ризик невизнання податківцями тих ПН, що складені без врахування вірної номенклатури – вони можуть говорити, що правильно ПН взагалі ним не реєструвалися і накласти відповідні штрафи (ст. 120-1 ПКУ).

 

Як виправити ситуацію

1 варіант. Потрібно налагодити документообіг між покупцем та постачальником таким чином, щоб саме на дату складання акту повернення або нестачі товарів складався РК до податкової накладної, яка складена до відповідної видаткової накладної, до якої складено акт. Можливо, варто розглянути електронний документообіг між сторонами, щоб документи надходили своєчасно. Практика, що описана у запитанні, є неприйнятною як для покупця (він втрачає податковий кредит з ПДВ), так і для постачальника (він може отримати санкції від перевіряючих за неправильне формування податкових накладних, якщо перевіряючі не визнають податкові накладні взагалі і будуть вважати, що правильні податкові накладні на ці продажі не зареєстровані).

2 варіант. Можна застосовувати практику складання зведених ПН, якщо постачання є ритмічними. У цьому разі можна складати зведену ПН не рідше ніж раз на місяць і врахувати в ній всі відхилення від фактичних постачань за той період, за який складається ПН. Більш докладно ми писали про зведені ПН у матеріалах:

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024577
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252