• Посилання скопійовано

Як у додатку 2 до декларації з ПДВ відображати РК до ПН попередніх періодів?

Підприємством було складено РК до ПН за пп. 198.5 ПКУ при поверненні обладнання з оренди від нерезидента та до ПН протягом року, складених за ст. 199 ПКУ. Внаслідок таких коригувань виникає від’ємне значення. Як у додатку 2 відображати коригування до ПН попередніх періодів, яке призводить до виникнення від’ємного значення?

У пп. 192.1 ПКУ наведено загальні правила обліку ПДВ при складанні РК. Зокрема, у пп. 192.1.1 ПКУ зазначається, якщо внаслідок перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

У даному випадку, як ПН, так і РК складаються з умовним ІПН у графі отримувача і реєструються самим постачальником. Однак, правило залишається тим самим – якщо РК на зменшення, то за умови своєчасної реєстрації РК відображається у тому звітному періоді, у якому його було складено. Тому, незважаючи на те, що РК складається до ПН за 09.2020 р., фактичною його датою складання є 05.2021 р. і, відповідно, у цьому звітному періоді його і потрібно відображати (або у наступних протягом 1095 днів).

Тобто РК призводить до зміни розміру ПЗ саме у періоді, в якому його було складено (або у наступних протягом 1095 днів) хоч і сам РК складається до ПН за попередні періоди (фактично сума ПЗ з ПДВ та від’ємного значення цих періодів не зменшується, оскільки уточнюючих розрахунків до декларації не подається).

Що ж до заповнення додатку 2, то варто відразу зауважити, що алгоритму його заповнення, як і інших додатків до Декларації, порядком подання звітності з ПДВ не передбачено. Тому, наведене далі роз’яснення податківців має лише рекомендаційний характер і не може бути підставою для накладання штрафу або визнання декларації недійсною. Зокрема, у підкатегорії 101.24, «ЗІР», зазначається, що при заповненні додатку 2 доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.

При заповненні таблиці 1 додатка 2 слід враховувати значення рядка 21 (сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) Декларації. Графи таблиці 1 додатка 2 доцільно заповнювати у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, відображеного у графі 4 (сума усього) таблиці 1 додатка 2 починаючи із звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

Звітний (податковий період), у якому виникла сума від’ємного значення ПДВ, вказується у графах 2 та 3 таблиці 1 додатка 2 у такому форматі:

  • дві цифри місяця (наприклад – 01, 02, 03 тощо);
  • чотири цифри року (наприклад – 2021 тощо).

При формуванні від’ємного значення на підставі податкового повідомлення-рішення, яким збільшено залишок від’ємного значення, в графі 2 таблиці 1 додатка 2 до Декларації зазначається місяць та рік, в якому складено податкове повідомлення-рішення.

При цьому значення рядка «Усього» графи 4 додатка 2 до Декларації повинно відповідати сумарному значенню рядка 21 Декларації та залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 01 липня 2015 року, на яку було збільшено значення реєстраційної суми та суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року.

Крім того, у листі від 22.07.2016 р. №24830/7/99-99-15-03-02-17 роз’яснювалось, що деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення.

Тому вважаємо, що оскільки фактично результати РК відображаються у періоді його складання, то у і додатку 2 від’ємне значення має припадати саме на період відображення такого РК у звітності. А отже, у описаному у запитанні випадку, у Додатку 2 має відображатися у відповідно періоді, в якому такий РК складено, і виходячи з загальної суми від’ємного значення саме за цей період (05.2021 р. та 12.2020 р.).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20243
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202425
  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.20241 724
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202431
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202432