Відповідно до агентського договору, комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором (ст. 301 ГКУ).
Згідно з пп. "а" і "б" пп. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг, відповідно до пп. 14.1.185 ПКУ, розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Відповідно до пп. 186.4 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пп. 186.2 і 186.3 ПКУ.
Пунктами 186.2 та 186.3 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.
Зважаючи на те, що агентські послуги не належать до категорій послуг, визначених пп. 186.2 та 186.3 ПКУ, місцем постачання агентських послуг відповідно до пп. 186.4 ПКУ є місце реєстрації постачальника.
Таким чином, згідно із пп. 185.1 ПКУ послуга, яку надає агент у межах агентського договору нерезиденту, є об'єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку за основною ставкою, при цьому база оподаткування за такою операцією визначається виходячи з винагороди агента, що отримана від нерезидента в межах виконання агентського договору.
При цьому кошти, які приймаються товариством (агентом) в межах виконання агентського договору від резидентів України як суми платежів за товари, поставлені їм нерезидентом, для подальшого перерахування таких коштів нерезиденту, до бази оподаткування ПДВ не включаються.
Згідно з пп. 196.1.6 ПКУ операції з виплат роялті у грошовій формі не є об’єктом оподаткування. Тому, незважаючи на те, що місцем постачання таких «нерез-послуг» буде митна територія України, вартість цих послуг, виражена у вигляді роялті, не є об’єктом оподаткування ПДВ. Щоправда, зауважимо, буквально ця норма діє тільки за умови виплат роялті саме у грошовій формі.
Тобто, у декларації з ПДВ «необ’єктні» виплати роялті нерезиденту не відображаються - ось якби «необ’єктні» роялті отримував резидент — платник ПДВ, то сам отримувач був би зобов’язаний відобразити такі суми за рядком 5 декларації з обов’язковим поданням додатка 6. Відповідно, підстав для застосування коефіціенту розподілу ПДВ в даному випадку не виникає.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити