• Посилання скопійовано

Створення консорціуму для роботи за межами України та оподаткування ПДВ

Три сторони (резиденти України, Росії та Казахстану) бажають укласти договір консорціуму, за яким резидент України виконує інжинірингові послуги для об’єкту, який знаходиться на териториї Казахстану. Чи необхідно рееструвати даний договір в ДПС? Чи є такі послуги об’єктом оподаткування ПДВ?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Відповідно до пп. 64.6 ПКУ, на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абз. 2 пп. 5 пп. 180.1 ПКУ - управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.

У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов'язки платника податків самостійно.

Як роз’яснюють податківці в ІПК від 17.08.2018 р. №3580/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, консорціум є статутним об’єднанням підприємств, і тому на території України консорціум повинен реєструватися як юридична особа. Якщо учасники договору не бажають реєструвати консорціум як українську юридичну особу, варто подумати про інший вид договору, наприклад, договір про спільну діяльність. За умовами запитання, така діяльність буде вестися поза межами митної території України – на об’єкті, що перебуває на території Казахстану.

Далі, не всі договори про спільну діяльність підлягають реєстрації в податкових органах, а лише ті, за якими діяльність ведеться на території України (див. тут).

Отже, на нашу думку, оскільки діяльність буде вестися за межами митної території України, договір про спільну діяльність не потрібно реєструвати в органах ДПС,  а також немає практичного сенсу в тому, щоб реєструвати консорціум як українську юридичну особу. Також рекомендуємо направити податківцям запит на отримання власної ІПК з додаванням до запиту проекту договору, який сторони бажають укласти, з тим, щоб отримати від податківців конкретну відповідь саме за тими умовами, за якими сторони бажають працювати.

Щодо місця постачання послуг з інжинірингу для об’єкту, який знаходиться на териториї Казахстану, ми вважаємо, що місцем постачання послуг, зазначених у пп. 186.2.2  і пп. «в» п.  186.3 ПКУ буде територія Казахстану. Відповідно, такі послуги не будуть об’єктом оподаткування ПДВ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Послуги нерезидента для звільнених медичних послуг у 2026 році: ПДВ-наслідки та ризики (аудіоверсія)
    Підприємство - платник ПДВ, яке надає медичні послуги, звільнені від оподаткування, нараховує компенсуючі податкові зобов’язання за зведеною податковою накладною на весь вхідний податковий кредит. Які ПДВ-наслідки виникають при отриманні послуг від нерезидента, зокрема щодо самонарахування ПДВ, формування податкового кредиту та необхідності включення такого податкового кредиту до компенсуючої ПН?
    29.05.202611
  • Ненарахування ПЗ за пп. 198.5 ПКУ при МТД: алгоритм у 2026 році (аудіоверсія)
    Підприємство уклало договір на постачання наземного роботизованого комплексу в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги (МТД). За умовами договору та згідно з пп. 197.11 ПКУ, ця операція звільняється від ПДВ. Чи потрібно підприємству-постачальнику нараховувати компенсуючі податкові зобов'язання відповідно до пп. 198.5 ПКУ на придбані для цієї поставки товари чи послуги?
    29.05.2026279
  • РК на зменшення ПДВ у 2026 році: період відображення постачальником (аудіоверсія)
    У якому звітному періоді постачальник має право відобразити в декларації з ПДВ розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань, якщо РК складено 17.04.2026 р., а покупець зареєстрував його в ЄРПН 19.05.2026 р.? Чи можна включити такий РК до декларації за квітень 2026 року, чи лише за травень 2026 року?
    29.05.2026290
  • Виправлення сумової помилки в податковій накладній (аудіоверсія)
    Ми склали податкову накладну та зареєстрували її, але пізніше виявили помилку в ціні товару. Через це загальна сума та сума ПДВ виявилися більшими, ніж у первинних документах. Чи можемо ми виправити цю помилку, просто склавши розрахунок коригування на суму різниці? Який правильний алгоритм дій у цій ситуації?
    28.05.202645
  • Реорганізація ТОВ у ПП у 2026 році: податкові наслідки та корпоративні ризики (аудіоверсія)
    Чи допускається у 2026 році реорганізація холдингової групи з ТОВ і приватного підприємства шляхом приєднання материнського ТОВ до дочірнього ПП? Які податкові наслідки такої реорганізації та які корпоративні обмеження слід врахувати?
    27.05.202652