• Посилання скопійовано

Створення консорціуму для роботи за межами України та оподаткування ПДВ

Три сторони (резиденти України, Росії та Казахстану) бажають укласти договір консорціуму, за яким резидент України виконує інжинірингові послуги для об’єкту, який знаходиться на териториї Казахстану. Чи необхідно рееструвати даний договір в ДПС? Чи є такі послуги об’єктом оподаткування ПДВ?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Відповідно до пп. 64.6 ПКУ, на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абз. 2 пп. 5 пп. 180.1 ПКУ - управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.

У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов'язки платника податків самостійно.

Як роз’яснюють податківці в ІПК від 17.08.2018 р. №3580/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, консорціум є статутним об’єднанням підприємств, і тому на території України консорціум повинен реєструватися як юридична особа. Якщо учасники договору не бажають реєструвати консорціум як українську юридичну особу, варто подумати про інший вид договору, наприклад, договір про спільну діяльність. За умовами запитання, така діяльність буде вестися поза межами митної території України – на об’єкті, що перебуває на території Казахстану.

Далі, не всі договори про спільну діяльність підлягають реєстрації в податкових органах, а лише ті, за якими діяльність ведеться на території України (див. тут).

Отже, на нашу думку, оскільки діяльність буде вестися за межами митної території України, договір про спільну діяльність не потрібно реєструвати в органах ДПС,  а також немає практичного сенсу в тому, щоб реєструвати консорціум як українську юридичну особу. Також рекомендуємо направити податківцям запит на отримання власної ІПК з додаванням до запиту проекту договору, який сторони бажають укласти, з тим, щоб отримати від податківців конкретну відповідь саме за тими умовами, за якими сторони бажають працювати.

Щодо місця постачання послуг з інжинірингу для об’єкту, який знаходиться на териториї Казахстану, ми вважаємо, що місцем постачання послуг, зазначених у пп. 186.2.2  і пп. «в» п.  186.3 ПКУ буде територія Казахстану. Відповідно, такі послуги не будуть об’єктом оподаткування ПДВ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Ризик втрати податкового кредиту через розбіжність одиниць виміру за статтею 201 ПКУ у 2026 році (аудіоверсія)
    Чи є правомірною вимога покупця щодо перереєстрації податкової накладної, у якій одиницею виміру зазначено кілограми (кг), якщо у видатковій накладній (первинному документі) вказано ящики, через загрозу втрати ними права на податковий кредит?
    Сьогодні 09:0825
  • Дата першої події з ПДВ за товарною позикою на 100000 грн у 2026 році: ПКУ та алгоритм дій для ТОВ (аудіоверсія)
    ТОВ (платник ПДВ) є позичальником товару за договором позики на суму 100 000 грн з ПДВ. Документ передачі товару — Акт приймання-передачі. За умовами договору ТОВ має повернути товар тієї ж кількості та якості, а в разі неповернення — оплатити його вартість у сумі 100 000 грн з ПДВ. Коли виникає перша подія для виписки податкової накладної та які податкові наслідки виникають у ТОВ?
    21.07.202627
  • Непідтверджений податковий кредит з ПДВ у 2026 році: списання та облік (аудіоверсія)
    ТОВ-платник ПДВ як покупець обліковує на субрахунку 6442 суму ПДВ, сформовану за першою подією 30.06.2025 р. Податкову накладну постачальника було зупинено 17.07.2025 р. Після подання пояснень і документів комісія ДПС 24.12.2025 р. прийняла рішення про відмову в її реєстрації. На яку дату покупцю слід списати суму непідтвердженого ПДВ до витрат? Які бухгалтерські проведення необхідно зробити? Чи виникають податкові різниці з податку на прибуток?
    21.07.202644
  • ПН при тристоронніх розрахунках у 2026 році: покупець у накладній (аудіоверсія)
    Товариство уклало тристоронній договір на виготовлення книжкової продукції (операція звільнена від ПДВ). Замовником продукції є юрособа - платник ПДВ, а оплату за договором здійснює третя особа - благодійний фонд, який не є платником ПДВ. Аванс і остаточний розрахунок надходять від фонду в різні періоди відносно дати відвантаження товару. На кого складати ПН - на фонд, що фактично сплачує кошти? Чи на замовника, що отримує продукцію, і як розподілити суми між податковими накладними на аванс і на відвантаження?
    20.07.202621
  • Дата складання ПН (тип причини «15») при оплаті бюджетними коштами
    На яку дату складається податкова накладна з типом причини «15», якщо постачання товарів/послуг здійснюється в одному звітному періоді, а оплата за рахунок бюджетних коштів - у наступних?
    20.07.202644