Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Пунктом 201.7 ПКУ передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Своєю чергою, відповідно до пп. 187.1 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів чи послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів чи послуг, що підлягають постачанню;
- дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
При цьому, податківці у ІПК від 03.09.2020 р. №3679/ІПК/99-00-05-06-02-06 наголошували, що податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Тому складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою або у разі одноразової поставки товарів/послуг не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції. Таким чином, у разі, якщо отримана попередня оплата (аванс) та постачання товарів здійснювалось за одним договором, постачальник зобов'язаний скласти податкову накладну на усю суму такої попередньої оплати, в якій визначити номенклатуру товарів у відповідності з умовами договору.
Тобто, законодавчо передбачена можливість складання платником податку ПН виходячи з операції постачання товарів, а після отримання оплати в той день, ще й другої ПН на суму перевищення передоплати над розміром здійсненого постачання. Проте, для убезпечення себе, підприємству варто подбати про те, щоб згідно з первинними документами була можливість довести, що першою операцією в цей день було саме відвантаження товарів (на яке і була складена перша ПН), а вже після цього було отримано оплату, яка на 4 копійки перевищує вартість постачання і договірний розмір передоплати.
Що ж до номенклатури у ПН, то свого часу податківці зазначали, що питання номенклатури у ПН на суму передоплати належить до сфери компетенції сторін угоди. Тобто податківці не мають права визначати, яка саме номенклатура товарів буде вказана в таких податкових накладних. Детальніше про це ми писали тут.
Отже, якщо підприємством було спочатку здійснено постачання товару, а після цього отримано ще й оплату, що перевищує вартість відвантаженого товару, то постачальником може бути складено ПН на постачання товару, а після цього ПН на розмір різниці у сумі, при цьому порядок визначення номенклатури, що вказується у такій ПН встановлюється сторонами договору (тобто може враховуватись як повна оплата вартості товару і передоплата за послуги з монтажу).
Тому при складанні ПН, на нашу думку, слід виходити саме з первинних документів, що супроводжують операцію з постачання товарів/послуг/отримання передоплати за них. Водночас, необхідно зважати на відсутність «дроблення операції». Наприклад, якщо спочатку було отримано оплату однією сумою, то на неї має бути складено саме одну ПН.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
